1-кп/763/201/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районній суд міста ОСОБА_1 в складі:
головуючого судді Хорошева О.С.,
при секретарі Фокіної Ю.В.,
за участю прокурора Ткаченко І.О.,
потерпілої ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста ОСОБА_1 розглянув кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Узбекистан, громадянину РФ, росіянина, неодруженого, що має неповну середню освіту, не зареєстрованого та без постійного місця мешкання в м. Севастополі, раніше судимого: 1) 26.05.2011 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст.185 ч. 1, 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 26.09.2011 року на підставі ст. 3 п. «А» закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, 2) 13.09.2012 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст. 15 ч. 3 - 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 27.02.2013 року, близько о 21 годині 30 хвилини, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 9 по вул. Н.Островської в м. Севастополі, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння шкоди здоров’ю ОСОБА_4, завдав останньому не менше двох ударів кулаками в область обличчя і не менше чотирьох ударів кулаками в область тулуба, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, яка призвела до розвитку поліорганної недостатності, внтурібрюшної кровотечі, посттравматичному панкреанекрозу, двосторонньому гідротараксу, млявого фібріозно-шійного перитоніту, динамічної кишкової непрохідності, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті ОСОБА_4 25.03.2013 року о 22 годині 50 хвилин, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер в 1-му хірургічному відділенні 1-ої міської лікарні.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що 27.02.2013 року близько 21 години він знаходився на майдані 50 років СРСР в м. Севастополі біля кінотеатру «Россія». В цей день він вжив біля одного літру самогону. Спиртні напої він вживав до цього кожний день. Він був разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_4 також вживав спиртні напої та був в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_7 попросив його допомогти відвести до дому ОСОБА_4 та він погодився допомогти. Він та ОСОБА_7 пішли проводжати ОСОБА_4 та повели ОСОБА_4 під руки. Коли вони підійшли до будинку № 9 по вулиці Н. Островської в м. Севастополі, ОСОБА_4 почав нецензурно на них лаятися, просив його відпустити. Почувши нецензурну лайку, його це образило та він наніс ОСОБА_4 два удари кулаком по обличчю, після чого наніс біля чотирьох ударів кулаком в область грудної клітини. ОСОБА_4 від ударів впав на землю на спину, після чого вони всі покинули його та пішли на майдан 50 років СРСР. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_4 від отриманих тілесних пошкоджень, потрапив до лікарні, де 25.03.2013 року помер. Визнає, що саме в наслідок його дій, ОСОБА_4 були спричинені тілесні пошкодження у вигляді тупої травми живота. Не оспорює, що саме тупа травма живота призвела до розвитку поліорганної недостатності, внутрібрюшної кровотечі, посттравматичному панкреанекрозу, двосторонньому гідротараксу, млявого фібріозно-гнійного перитоніту, динамічної кишкової непрохідності та настання смерті ОСОБА_4 В скоєному розкаюється.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що показання ОСОБА_3 дають підстави суду кваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Цивільним позивачем КЗ «Міська лікарня № 1» до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 4802,25 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 р., якою встановлено порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, фактичні витрати на лікування ОСОБА_4 склали 4802,25 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 позов КЗ «Міська лікарня №1 » визнав в повному обсязі.
У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1206 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.
Таким чином, позов КЗ «Міська лікарня №1» підлягає задоволенню в зв’язку з тим, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 - КЗ «Міська лікарня №1» була спричинена шкода пов’язана з витратами на лікуванням потерпілого ОСОБА_4 на суму 4802,25 грн., що підтверджується наданими документами.
Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків в сумі 30000 гривен та моральної шкоди в сумі 50000 гривен, який мотивовано тим, що нею витрачено на лікування тілесних ушкоджень ОСОБА_4, завданих злочином, що підтверджується квитанціями (чеками) про витрати: на придбання ліків в сумі 22188,81 грн., та їй завдано моральні страждання, пов’язані з втратою її чоловіка.
Обвинувачений ОСОБА_3, ознайомившись з позовними вимогами та доказами, що надані потерпілою у підтвердження позовних вимог, позовні вимоги ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.
У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливо сті їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У відповідності до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З врахуванням наданих суду доказів, думки потерпілої та обвинуваченого, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків на суму наданих доказів, а саме в сумі 22188,81 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 гривень.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3, суд, у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, судимий: 26.05.2011 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 26.09.2011 року на підставі ст. 3 п. «А» закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року; 13.09.2012 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст. 15 ч. 3 - 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки; враховує обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, думку потерпілої та вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в вигляді позбавлення волі.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для перевиховання обвинуваченого і засобом запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченим.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 – тримання під вартою, підлягає залишенню до набрання вироком законної сили та продовженню на 2 місяці, тобто до 10.01.2014 року.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3, визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком від 13.09.2012 року Гагарінського районного суду м. Севастополя за ст. 15 ч. 3 - 185 ч. 3 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з 11.11.2013 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк перебування його під вартою з 28.03.2013 року до 11.11.2013 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити попередній у вигляді тримання під вартою та продовжити на два місяці, тобто до 10.01.2014 року.
Арешт на майно ОСОБА_3 не накладався.
Позов КЗ «Міська лікарня №1 » - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь КЗ «Міська лікарня №1 » - 4802 грн. 25 копійок.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збиткі в сумі 22188,81 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн., а всього стягнути 76181 грн 81 коп.
В інший частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору та потерпілої.
Суддя Гагарінського районного
суду міста ОСОБА_1 Хорошев