Справа № 762/2409/13-ц
РІШЕННЯ
іменем України
09 грудня 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Албовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить розірвати укладений з відповідачем шлюб. Вимоги мотивовані тим, що спільне життя не склалось, родина розпалась, примирення неможливо. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей, які проживають з відповідачем, спору про місце проживання дітей немає.
Сторони надали заяви, згідно яких просять розглянути справу за своєї відсутності, позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві, а відповідач не заперечує проти позову.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 цього Кодексу.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 липня 1992 року відділом запису актів цивільного стану виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Севастополя, актовий запис №621 (а.с.22), від шлюбу мають дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір’ю (про що свідчить текст позовної заяви).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, сторони припинили шлюбні відносини, почуття любові втрачене, сім`я існує лише формально, спору про місце проживання дітей немає.
Згідно із ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, а відповідно до ч.2 ст.112 того ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача з огляду чого позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25 липня 1992 року відділом запису актів цивільного стану виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Севастополя, актовий запис №621.
Стягнути з ОСОБА_2, яка народилась 25 липня 1970 року у місті Орджонікідзе на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.
Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий у справі ОСОБА_5