АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-2146-2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія трудові спори - Компанієць О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції - Трюхан Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"4'" грудня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Кісіля М.О.
суддів Трюхана Г.М., Бородійчука В.Г.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ТОВ «Спецпромбудсервіс» та ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Спецпромбудсервіс» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
встановила:
Позивачка звернулась до відповідача з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
В процесі розгляду справи, змінивши позовні вимоги, позивачка просила визнати своє звільнення незаконним, а підставою звільнення вважати згоду сторін, стягнути невиплачену заробітну плату по 1.11.2005р. 2000 грн. моральної шкоди та компенсувати втрату частини заробітку внаслідок приросту індексу споживчих цін.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 11.10.2006р. позов задоволено частково.
Визнано незаконним наказ про звільнення ОСОБА_1 за ч.4 ст.40 КЗпП України з 22.03.2005р. Змінена дата і формулювання підстави її звільнення з 31.10.2005р. по п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.
Стягнуто на користь позивачки з відповідача 638 грн. 71 коп. оплати за час простою, 2503 грн.04 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 1200 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1 просить його змінити і збільшити розмір відшкодування моральної шкоди до 2000 грн.
В апеляційній скарзі на це рішення ТОВ «Спецпромбудсервіс» просить рішення суду змінити: в частині стягнення оплати простою в розмірі 638 грн. 71 коп. і зменшити відшкодування моральної шкоди до 100 грн.
Апеляційні скарги не підлягають до задоволення з слідуючих підстав.
Як встановлено матеріалами справи з 1.11.2004р. позивачка була переведена на роботу швачки ТОВ «Спецпромбудсервіс» і з 1.01.2005р. роботодавець не забезпечив її роботою, а 22 березня 2005р. незаконно, з порушенням ст.149 КЗпП України звільнив з роботи. Трудова книжка їй була направлена поштою 21 вересня 2005р. Матеріалами справи, зокрема обома сторонами, встановлено, що заробітна плата позивачки становила 310 грн. і з 1 січня 2005р. вона не виплачувалась.
Тому, давши належний аналіз та оцінку обставинам справи, законодавству, яке регулює дані правовідносини, міськрайонний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що за період з 22.03.2005р. по 1.11.2005р., тобто на час влаштування її на іншу роботу, позивачці за час вимушеного прогулу і з урахуванням приросту індексу споживчих цін, слід стягнути 2503 грн.04 коп., а за простій з вини роботодавця протягом січня, лютого і 15 днів березня слід стягнути 638 грн. 71 коп.
Одночасно суд прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення моральної шкоди завданої незаконним звільненням і тривалою невиплатою коштів, визначивши її в розмірі 1200 грн.
Рішення суду обґрунтоване матеріалами справи і підстав для його скасування судова палата не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, судова палата,-
ухвалила:
Апеляційні скарги ТОВ «Спецпромбудсервіс» та ОСОБА_1
відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006р. залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців в касаційному порядку.