№ 249/3036/13-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
11 грудня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
-головуючого -судді Шеметової Н.Г.
-при секретарі -Одьожній Т.В.
За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3С.( свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1601 від 14 січня 2004 року), діючого на підставі ордеру ДН № 00066857 та договору, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого адвоката ОСОБА_5В.( свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2575 від 13 червня 2007 року), діючого на підставі ордеру ДН № 000002 та договору, потерпілого ОСОБА_6, представника потерпілого адвоката ОСОБА_7В.( свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2525 від 18 квітня 2007 року), діючого на підставі ордеру ДН № 000011 та договору, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу Шахтарського міськрайонного суду кримінальне провадження № 249/3036/13-к за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого , працюючого без оформлення трудової угоди, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою : м. Шахтарськ, вул.Кошевого, 55, - у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
В с т а н о в и в :
28 липня 2012 року о 20 годині 55 хвилин ОСОБА_2, керуючи належним ОСОБА_8М легковим автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по автомобільній дорозі вул.Тургенєва зі сторони вул.Крупської у напрямку вул.Ушакова м. Шахтарську Донецької області, при цьому на передньому бічному сидінні салону вказаного автомобілю знаходився пасажир ОСОБА_4 В процесі руху, проїжджаючи ділянку дороги навпроти будинку № 130 вказаної вулиці , водій ОСОБА_2, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, належної уваги до зміни дорожньої обстановки не приділяв; маючи реальну та об’єктивну можливість бути уважним, спостерігати за дорожньою обстановкою, був неуважним; перед початком маневру перестроювання не переконався в його небезпеці і в тому, що смуга зустрічного руху вільна, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211340-110-30, реєстраційний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який здійснював рух у зустрічному напрямку. Своїими діями водій ОСОБА_2 порушив: п.1.5 Правил дорожнього руху України: «Дія або бездіяльність учасників дорожнього руху і інших осіб не повинні створювати небезпеки або перешкоди для руху, загрожувати життю та здоров*ю громадян, заподіювати матеріальний збиток».
Особа, що створила такі умови, зобов*язана негайно прийняти заходи по забезпеченню безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги і прийняти всі можливі заходи для усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власників дороги або уповноважений ним орган.
-п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов*язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від управління ним в дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
-п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням і будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху»;
-п.11.2 «Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якомога ближче до правого краю проїжджої частини»;
-п.11.3 «На дорогах з двостороннім рухом, що мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, при відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки або відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий тільки для обгону і об*їзду перешкоди або зупинки чи стоянки у лівого краю проїжджої частини в населених пунктах в дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу», внаслідок чого сталася дорожньо- транспортна подія, та водію ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому кубовидної кістки, основи 4-й плюснової кістки, подвійного перелому третьої плюснової кістки зі зміщенням правої стопи, забиті рани правої стопи,які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі ,що викликали тривалий розлад здоров»я; забиті рани правої гомілки, садно колінних суглобів і тулуба і кінцівок, що відносяться до легких тілесних ушкоджень; пасажирові автомобілю ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна правого колінного суглобу, правого передпліччя, забійної рани правого колінного суглобу, закритого чрезвертлюжного перелому лівого стегна зі зміщенням уламків,закритого перелому правої променевої кістки зі зміщенням уламків,що відносяться до тілесних пошкоджень середньої тяжкості, як такі,що викликали тривалий розлад здоров» строком в 21 день.
Таким чином, ОСОБА_2, будучи особою, яка керує транспортним засобом та порушила правила безпеки дорожнього руху,що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України.
Провина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується доказами, які були надані стороною обвинувачення та потерпілими.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що 28 липня 2012 року після 20 години він управляв автомобілем ВАЗ-2113 та рухався по вул. Тургенєва м. Шахтарську по своїй смузі руху у напрямку вул. Крупської. Потім змінив напрямок руху, виїхав на зустрічну смугу, оскільки об»їжджав камінь, що лежав на дорозі, при цьому нікому своїм маневром не заважав. Після цього знову став повертатися на свою смугу та помітив, що на його сторону виїхав зустрічний автомобіль ВАЗ-2108. Він застосував екстрене гальмування, але сталося зіткнення автомобілів. Швидкість руху його автомобілю була близько 60 км за годину, в автомобілі було включене ближнє світло фар. Що стало причиною зміни напрямку руху автомобілю ВАЗ-2108, він пояснити не може.
В ході проведення слідчого експерименту за його участю 19 квітня 2013 року потерпілий ОСОБА_6 показав напрямок руху свого автомобілю, місце зіткнення, розташування автомобілю ВАЗ-2108 на проїжджій частині, а також відстань, яку подолав його автомобіль з моменту зміни напрямку руху вправо до моменту зіткнення автомобілів.
Показання потерпілого в цій частині співпадають з даними протоколу слідчого експерименту, що свідчить про їх послідовність, стабільність.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду,що 28 липня 2012 року він їхав в автомобілі під керуванням ОСОБА_2 по вул.Тургенєва м. Шахтарську у напрямку сел. Ольховчик, в якості пасажира. Він пам»ятає,що у зустрічному напрямку рухався автомобіль, який світлом фар засліпив його. Також пам»ятає,що в момент зближення автомобіль ОСОБА_2і. рухався по своїй смузі руху. Більше нічого пояснити не може. Внаслідок ДТП був травмований, перебував на стаціонарному лікуванні у міській лікарні. Не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.
Сам обвинувачений провину свою визнав частково, але даючи свідчення, не заперечував,що саме 28 липня 2012 року близько 20 години 55 хвилин керував автомобілем ВАЗ-2108 , в якому в якості пасажира знаходився ОСОБА_4, при цьому вони їхали по вул. Тургенєва м. Шахтарську у напрямку сел. Ольховчик. Здалеку бачив, що по його смузі у зустрічному напрямку рухається автомобіль. За 20-25 метрів до цього автомобілю він різко вивернув руля вліво, і в той же ж час зустрічний автомобіль став повертатися на свою смугу руху. Вправо він не зміг вивернути, оскільки проїжджу частину убезпечує високий бордюр. Перед зміною напрямку руху він не включав сигнал повороту вліво, та вивернув вліво, коли його почало сліпити світло фар автомобілю ОСОБА_6 Вважає, себе винним у тому, що він виїхав на полосу зустрічного руху та не зупинив свій автомобіль, але також вважає, що ОСОБА_6 цілеспрямовано рухався по зустрічній полосі проїжджої частини.
В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 указав відстань, яку подолав його автомобіль з моменту зміни напрямку руху до моменту зіткнення, визначено розташування автомобіля ОСОБА_9 в процесу руху по зустрічній смузі відносно її геометричних параметрів, визначена відстань, яку подолав автомобіль під керуванням ОСОБА_6 з моменту зміни напрямку руху вправо та до моменту зіткнення автомобілів.
Оглядом місця події та транспортних засобів,схемою до них встановлено, що зіткнення автомобілів сталося на полосі руху автомобіля ОСОБА_6, обидва водії застосовували гальмування; обидві автомобілі мають пошкодження.
З акту обстеження дорожніх умов на ділянці, де сталася ДТП , встановлено, що недоліків в утриманні дороги, які сприяли скоєнню ДТП, немає.
Усі вказані процесуальні документи були предметом дослідження судової-автотехнічної експертизи, згідно висновку якої за № 13/46 від 29 квітня 2013 року з технічної точки зору водій ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до п. 10.1 Правил дорожнього руху України та в даній дорожній обстановці дії водія автомобілю ВАЗ-2108 ОСОБА_2 знаходилися у причинному зв»язку з настанням даної дорожно-транспортної події, т.к. водій ОСОБА_2, виконуючи вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти даної дорожньо-транспортній події. Водій ОСОБА_6 не мав технічної можливості запобігти настанню ДТП.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 16 мд від 03 жовтня 2012 року виявлені у ОСОБА_4 при надходженні до лікарні садна правого колінного суглобу, правого передпліччя,забита рана правого колінного суглобу,закритий чрезвертлюжний перелом лівого стегна зі зміщенням уламків,закритий перелом правої променевої кістки зі зміщенням уламків утворилися в результаті дії твердих тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля. Забита рана та садна правого колінного суглобу відносяться к легким тілесним ушкодженням;інші- до тілесних ушкоджень середньої тяжкості , як такі, що викликали тривалий розлад здоров»я, строком понад 21 день.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 21 мд від 16 жовтня 2012 року виявлені у гр. ОСОБА_6 при надходженні до лікарні закритий уламковий перелом кубовидної кістки, основи 4-ї плюснової кістки, подвійного перелому третьої плюснової кістки зі зміщенням правої стопи, забиті рани правої гомілки та стопи, садна колінних суглобів та тулубу утворилися в результаті дії твердих тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобілю. Забита рана правої гомілки, садна тулубу та кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень; ушкодження в області правої стопи-до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров»я строком понад 21 день.
При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався за місцем навчання, проживання та проходження військової служби характеризується виключно позитивно. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Усі вищенаведені докази здобуті із дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, законність їх отримання сторонами кримінального провадження не заперечується, тому суд визнає ці докази допустимими.
Аналіз та оцінка сукупності вказаних доказів дозволяють суду прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину. Його дії вірно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинений злочин невеликої тяжкості, з необережності; виключно позитивну особу обвинуваченого. Обставини, що пом»якшують та обтяжують його покарання судом не встановлені.
З урахуванням наведеного, думки потерпілих, які вважали що ОСОБА_2 може бути виправленим без обмеження волі та не бажали його суворого покарання з урахуванням майнового становища обвинуваченого, який працевлаштований, хоча і неофіційно, має постійний доход, не має утриманців, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання може бути покарання у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.
ОСОБА_6 просив залишити його позов без розгляду. Прокурор просив залишити без розгляду позов про стягнення з обвинуваченого на користь держави грошових коштів у розмірі 16335, 78 коп., а позов про стягнення з обвинуваченого на користь держави грошові кошти у сумі 138 гр. 10 коп.- витрат, понесених на лікування ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі. Позовні вимоги прокурора у цій частині підтверджені вищенаведеними доказами, а також довідкою про вартість одного койко-дня в травматологічному відділенні Шахтарської міської лікарні, тому суд стягує з обвинуваченого на користь держави грошові кошти у розмірі 138 гр. 10 коп.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався, та клопотання про його обрання до суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
З а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 3400 ( три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави грошові кошти у розмірі 138 гр. 10 коп.
Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.
Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави грошових коштів у розмірі 16 335 гр. 78 коп. залишити без розгляду.
Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя Н.Г.Шеметова