Справа № 22-Ц-3245 -06 Головуючий у 1 інстанції Денисенко Н.М.
Категорія 19 Доповідач Оношко Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі : головуючого Воробйової Н.С., суддів Олійника В.І., Оношко Г.М., при секретарі Велицькому О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Страхова компанія „ПЗУ Україна" на рішення Згурівського районного суду від 05 вересня 2006 року по справі за позовом ВАТ „Страхова компанія „ПЗУ Україна" до ОСОБА_1про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в порядку регресу.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
встановила:
У травні 2006 року позивач звернувся до відповідача з названим позовом. У позові зазначав, що 18 лютого 2005 року в м. Києві сталася ДТП з участю трьох автомобілів. При цьому з вини відповідача ОСОБА_1, що керував автомобілем ГАЗ 3307 реєстраційний номер НОМЕР_1автомобіль гр. ОСОБА_2 „Мітцубісі" реєстраційний номер НОМЕР_2 дістав значні ушкодження.
Дана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком за договором добровільного страхування власників наземних транспортних засобів №НОМЕР_3від 12 жовтня 2004 року , укладеним між позивачем та гр. ОСОБА_2 позивачем було виплачене ОСОБА_2 страхове відшкодування на суму 15 406 грн. 58 коп.
Просив стягнути вказану суму з відповідача як з особи, відповідальної за збитки, в порядку регресу , на підставі ст. 993 ЦК України, та витрати по справі .
Рішенням Згурівського районного суду від 05 вересня 2006 року в позові відмовлено .
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи , недоведеності обставин, що мають значення для справи , які суд вважає встановленими, , неповного з"ясування судом обставин , що мають значення для справи та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову в позові про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого відшкодування в порядку регресу, суд виходив з того , що вина відповідача ОСОБА_1 в даній ДТП та заподіяння внаслідок цього шкоди застраховному майну не доведено , розмежування пошкоджень , які дістав застрахований автомобіль внаслідок двох ДТП неможливе , зазначені обставини , на думку суду , є підставою для відмови в позові.
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна , оскільки суд дійшов його без повного з"ясування всіх обставин, що мають значення для справи.
За правилами с т. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування , має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що 18 лютого 2005 року в м. Києві в короткий проміжок часу сталися дві дорожньо - транспортні пригоди з участю трьох автомобілів : зіткнення автомобілів „Мітцубісі", який належить страхувальнику , з автомобілем
ГАЗ-3307 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Мітцубісі" ззаду з правої сторони та наїзд автомобіля „Тойота „ під керуванням водія ОСОБА_3, на той же
автомобіль „Мітцубісі" , що стояв на узбіччі дороги, при цьому удар прийшовся ззаду по лівій стороні автомобіля „Мітцубісі" реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Дана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком за договором добровільного страхування власників наземних транспортних засобів №НОМЕР_3від 12 жовтня 2004 року , укладеним між позивачем та гр. ОСОБА_2 позивачем було виплачене ОСОБА_2 страхове відшкодування .
Згідно з роз"ясненнями , що містяться в п 3 Постанови Пленуму
Верховного суду України, шкода , заподіяна кількома особами,
відшкодовується кожною з них у частині , заподіяній нею. Особи , які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру , несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду , заподіяної внаслідок взаємної дії. кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Питання про відповідальність за шкоду , заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного з їх володільців перед іншим з них вирішується за правилами с т. 440 ЦК вред. 1963 року / ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; за наявності лише вини володільця, якому заподіяно шкоду , вона йому не відшкодовується; за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного ; за відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди жоден з них не має права на відшкодування.
Зазначених вимог Закону та роз"яснень Пленуму Верховного Суду суд при розгляді справи в повному обсязі не врахував, не прийняв до уваги дійсних обставин справи щодо участі в ДТП трьох джерел підвищеної небезпеки, не обговорив питання про притягнення до участі в справі : володільця третього джерела підвищеної небезпеки - водія / чи власника автомобіля „Тойота".
Ухваливши рішення про відсутність в заподіянні шкоди в наслідок
даного ДТП вини володільця джерела підвищеної небезпеки
автомобіля ГАЗ - 33 07 , суд таким чином вирішив питання про права та обов'язки третього учасника ДТП - володільця третього джерела підвищеної небезпеки - водія / чи власника / автомобіля „Тойота", який не брав участі у справі.
Крім того суду слід з"ясувати , яку суму страхового відшкодування виплатив позивач ОСОБА_2 :15 406 грн. 58 коп. чи іншу суму.
З урахуванням наведених обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим , його слід скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене , більш повно з"ясувати обставини справи , права та обов'язки сторін , та вирішити справу у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 311, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ „Страхова компанія „ПЗУ Україна" задовольнити частково. Рішення Згурівського районного суду від 05 вересня 2006 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Головуючий