Справа №  22ц\2378 Категорія 39

Головуючий в суді 1 інст. Єзерська Доповідач Микитюк

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

18 грудня 2006 року                  Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого                          Микитюк О.Ю.

суддів                                      Косигіної Л.М.,

Жигановської О.С

при секретарі          Нечипоренко І.Г.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом

ОСОБА_1 до Комунальної установи „Центральна районна

лікарня" Житомирської районної ради (треті особи: головний лікар Комунальної установи

„Центральна    районна    лікарня"    ОСОБА_2,    Управління    охорони    здоров'я

Житомирської області, Житомирський обласний центр медико-соціальної експертизи) про

визнання недійсною відмови у прийнятті на роботу, зобов'язання допустити до виконання

роботи, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського районного суду від 25 жовтня 2006 року,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати незаконною відмову Комунальної установи „Центральна районна лікарня" Житомирської районної ради від 03 лютого 2006 року у прийнятті його на роботу на посаду лікаря-невролога, зобов'язати головного лікаря даної установи ОСОБА_2 допустити його до виконання роботи лікаря-невролога. В додатковій позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 20 грудня 2005 року начальник Управління охорони здоров'я Житомирської області видав наказ, яким зобов'язав головного лікаря Житомирської центральної районної лікарні зарахувати його на посаду лікаря-невролога. Даний наказ виконаний не був, внаслідок чого порушені трудові права позивача і йому заподіяна моральна шкода.

Рішенням Житомирського районного суду від 25 жовтня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що за своєю освітою і кваліфікацією позивач є лікарем-неврологом. Наказом начальника Управління охорони здоров'я Житомирської області від 20 грудня 2005 року головного лікаря Житомирської центральної районної лікарні зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 на посаду лікаря-невролога в даному закладі. Проте, даний наказ не має правового значення для вирішення спору, оскільки відповідач - це комунальна установа Житомирської районної ради, яка діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням 25 сесії 4 скликання Житомирської районної ради від 20.12.2005 року. Пунктом 6.4. Статуту передбачено, що прийняття працівників на роботу (укладення договорів,   контрактів  з   працівниками),  у  тому  числі  заступників,   керівників

2 окремих підрозділів, філій, головного бухгалтера, є компетенцією головного лікаря Комунальної установи „Центральна районна лікарня" Житомирської районної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2006 року голова Житомирської райдержадміністрації затвердив зміни штатного розпису згідно наказу по Житомирській центральній районній лікарні НОМЕР_1, згідно яких скорочена посада лікаря-невропатолога поліклінічного відділення і введена посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії. На двох посадах лікаря-невролога, які залишились, з 1995-1996 років працюють ОСОБА_3 та ОСОБА_4

18 січня 2006 року ОСОБА_1 подав на ім'я головного лікаря ОСОБА_2 заяву про письмове обґрунтування відмови у прийнятті на роботу на посаду лікаря-невролога. Доказів на підтвердження того, що він до цієї дати звертався до відповідача з питання укладення з ним трудової угоди позивач не надав. 03 лютого 2006 року ОСОБА_1 отримав письмову відповідь надану заяву.

ЗО березня 2006 року ОСОБА_1 за підписом заступника начальника Управління охорони здоров'я Житомирської області надана відповідь про неможливість працевлаштувати його на посаду-лікаря невролога в зв'язку з перепрофілюванням цієї посади.

Відповідно до ч.І ст.21 КЗПП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. За змістом даної норми працівник укладає трудовий договір особисто.

Враховуючи, що ОСОБА_1 особисто звернувся до відповідача з питання щодо укладення трудового договору 18 січня 2006 року, після того як відбулось скорочення вільної посади лікаря - невропатолога, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу і похідних від неї вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення постановлено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст, 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Залишити без змін рішення Житомирського районного суду від 25 жовтня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання нею законної сили.