АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2921/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 57 Дерунець О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магда Л. Ф.

суддів Міщенко С. В. , Трюхан Г. М.

при секретаріБурдукова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації», третя особа - Ватутінська міська рада, про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної працівниками Катеринопільського ВВКП «ЧООБТІ», вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 3 липня 2012 р. звернувся до суду з позовом до Катеринопільського ВВКП «ЧООБТІ», Ватутінська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної діями Катеринопільського ВВКП «ЧООБТІ».

В позовній заяві вказував, що у жовтні 2011 року він звернувся до Катеринопільського ВВКП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» з метою отримання витягу з реєстру прав нерухомості на належну йому квартиру АДРЕСА_1, для здійснення правочину. Дана квартира була отримана ним у 1970 році згідно ордеру на квартиру від 23 січня 1970 р. № 2286.

У 1997 році вказана квартира була переоформлена в процесі приватизації на трьох осіб: самого позивача, ОСОБА_8 (його дружину) та ОСОБА_9 (його сина), що підтверджується свідоцтвом на право власності від 24 січня 1997 р.

Після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 р., було оформлено свідоцтво про право на спадщину і частка його померлої дружини була успадкована ним та сином ОСОБА_9 В даний час власниками квартири у рівних частках є позивач і його син ОСОБА_9

БТІ всупереч чинному законодавству видало йому технічний паспорт не на квартиру, яка перебуває у його ат його сина власності, а на частину будинку по АДРЕСА_1, зазначивши 8 власників квартир №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та зазначило в технічному паспорті на домоволодіння наявність в цьому домоволодінні самочинних будівель.

Дочка позивача ОСОБА_6 - його представник, зверталася із запитом до Ватутінської міської ради чи приймався будь-який документ, який перейменував квартиру позивача АДРЕСА_1, на будинок садибного типу., на що Ватутінська міська рада надала відповідь, що ніяких рішень з цього питання не приймалось.

Також було здійснено запит до Ватутінської міської ради і отримано відповідь, що Катеринопільський ВВКП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» не повідомляв Ватутінську міську раду про самочинні будівлі у вказаному домоволодінні.

Дочка позивача неодноразово зверталася із запитами до Секретаріату Кабінету Міністрів України з питанням незаконної видачі БТІ технічного паспорту на будинок садибного типу замість квартири. Секретаріат перенаправив запит БТІ і зобов'язав надати відповідь.

БТІ, надаючи відповідь зазначило, що у своїй роботі бюро керується «Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна», затвердженої 24.05.2001 року Наказом Держбуду України № 127, зареєстрованим Міністерством юстиції України 10.07.2001 року, за № 582/5773.

За період з 2000 по 2011 р. р. нотаріуси посвідчували договори відчуження майна сусідами позивача, а це означає, що до довідок-характеристик і витягів з прав на нерухоме майно самочинні будівлі жодного разу не вказувались, тому позивач вважає, що всі будівлі були законні.

Ватутінській міській раді було надіслано звернення стосовно самочинних будівель 31.07.2012 р., яке було перенаправлено до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, яка здійснила перевірку по зверненню Ватутінського міського голови Гончаренка В.О. і надала відповідь № 01-08/1920 від 28.08.2012 р., в якій зазначено: «Відміток БТІ щодо самочинного будівництва не виявлено. Остання інвентаризація проходила в 2008 році. Дані по інвентаризаційній справі співпадають з наявними будівлями».

Позивач також вказував, що Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області встановила, що за адресою: АДРЕСА_1, самочинних будівель немає, і по суті підтвердила протиправність дій Катеринопільського ВВКП «ЧООБТІ» при видачі технічного паспорту.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив суд визнати дії Катеринопільського ВВКП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» щодо видачі позивачу технічного паспорту на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 протиправними, зобов'язати Катеринопільський ВВКП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» видати технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 без зазначень самочинних будівель.

Також просив суд відшкодувати йому матеріальну шкоду в розмірі 750 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн., заподіяну діями працівників Катеринопільського ВВКП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» при видачі технічного паспорту невстановленого зразка.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 1 листопада 2012 р. задоволено клопотання представника позивача - ОСОБА_6 про заміну в справі неналежного відповідача. Замінено первісного відповідача Катеринопільське ВВКП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» належним відповідачем КП «Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2013 р. справу прийнято до свого провадження.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 вересня 2013 року у позові ОСОБА_7 до КП «Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації», третя особа - Ватутінська міська рада, про зобов'язання вчинити певні дії і відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної діями Катеринопільського ВВКП «ЧООБТІ - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представника позивача - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про його скасування та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що судом невірно застосовані вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», висновки суду про те, що органи БТІ обґрунтовано змінили технічний паспорт на його квартиру на технічний паспорт на частину садиби не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Згідно із вимогами ст. 386 ЦК України, на яку посилався позивач при зверненні до суду з позовом, держава забезпечує рівний захист права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва,

архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:

- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;

- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;

- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;

- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);

- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);

- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);

- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони).

П. п. 2.1. вказаної Інструкції визначено, що житлові будинки квартирного типу поділяються на малоповерхові (1 - 4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище).

Багатоповерхові житлові будинки є багатоквартирними.

Разом з тим багатоквартирними є малоповерхові будинки блокового типу - так звана килимова забудова.

Основну типологічну структуру будинків квартирного типу та гуртожитків складають секційні, коридорні (галерейні), блокові житлові будинки.

Технічній інвентаризації підлягають як квартирні житлові будинки та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи:

- секції;

- поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні);

- сходово-ліфтові вузли;

- квартири (групи квартир);

- квартири в будинках садибного типу;

- кімнати, жилі блоки, секції у гуртожитках.

Згідно із п. п. 2.2. Інструкції житловий будинок садибного типу складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Характерними допоміжними приміщеннями будинків є: передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо.

На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї /хліви/, літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).

Прибудовою (до житлового будинку) є частина будинку, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну. Прибудови мають внутрішнє сполучення з основними частинами будинків.

До них відносяться: прибудовані житлові кімнати та допоміжні приміщення (тамбури, веранди, кухні, комори, ванні кімнати, вбиральні тощо).

Згідно із п. п. 2.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 5 вересня 2003 року N 146 технічній інвентаризації підлягають об'єкти завершені і не завершені будівництвом. Перелік об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, передбачений у розділі 2 Інструкції.

П. п. 2.2 визначено, що у разі невизначеності щодо призначення об'єкта рекомендується керуватися розробленим та затвердженим в установленому порядку проектом будівництва (реконструкції, переобладнання) будинків і споруд, чинними будівельними нормами, проектами або проектами-аналогами, а при їх відсутності - іншими документами, що нададуть можливість визначити призначення об'єкта.

П. 3.4. цих Методичних рекомендацій передбачено встановлення самовільно збудованих, реконструйованих (переобладнаних) будинків та будівель.

Зокрема, відповідно до п. п. 3.4.1 до самовільного відноситься будівництво будинків та господарських будівель, реконструкція та капітальний ремонт, прибудови, надбудови, здійснені без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю.

Всі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта прийомки, незалежно від того, значились вони до одержання акта прийомки в проектній документації чи ні, вважаються самовільними.

Також, п. п. 3.4.2 визначено, що у разі самовільного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи та технічного паспорта (плані земельної ділянки, поверхових планах, журналі внутрішніх обмірів) на вільному від записів місці проставляються штампи встановленого зразка.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що згідно архівного витягу протоколу № 15 від 29.08.1968року засідання виконавчого комітету Ватутінської міської ради депутатів трудящих, Звенигородського району, Черкаської області, Української РСР було ухвалено рішення про виділення Ватутінському шахтоуправлінню земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,24га під будівництво одноповерхового тимчасового житлового будинку.

У вказаному будинку ОСОБА_7 у 1970 році згідно ордеру № 2286 від 23.01.1970 р. отримав квартиру НОМЕР_6, загальною площею 32,5 кв. м.

У 1997 році він та члени його сім'ї приватизували квартиру і на підставі свідоцтва про право власності, виданого Ватутінським міським органом приватизації 24.01.1997року, за ОСОБА_7 та членами його сім'ї дружиною ОСОБА_8 та сином ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на 1/6 частини будинку (в тому числі кв.НОМЕР_6) з відповідною частиною надвірних споруд (господарських) будівель.

Квартиронаймачі інших 5 квартир у цьому будинку також приватизували надані їм квартири і весь будинок разом з надвірними спорудами в даний час належить мешканцям будинку на праві приватної власності.

Після смерті ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Ватутінською держнотконторою 07.08.2001р., право власності на належну їй 1/18 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель було зареєстровано за позивачем ОСОБА_7 та його сином ОСОБА_9 і вони з цього часу згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно є співвласниками будинку АДРЕСА_1 по 1/12 частці кожний.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, суд прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність позову ОСОБА_7 в частині його вимог про визнання протиправними дій працівників БТІ при видачі йому технічного паспорту на частину будинку замість видачі технічного паспорту на квартиру, зважаючи на те, що він являється власником саме частини будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд, а не власником тільки частини квартири НОМЕР_6 в цьому будинку.

Обґрунтовано суд відмовив і в задоволенні позову ОСОБА_7 в частині зобов'язання відповідача видати йому технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 без зазначення самочинних будівель.

Як наведено вище, згідно із чинним на час виникнення правовідносин сторін законодавством, всі об'єкти нерухомого майна, які були зведені після одержання акта прийомки, незалежно від того, значились вони до одержання акта прийомки в проектній документації чи ні, вважаються самовільними.

При проведенні інвентаризації будинку у жовтні 2011 р. працівниками БТІ було встановлено, що в домоволодінні по АДРЕСА_1 були виявлені самочинні (не узаконені у встановленому законом порядку) будівлі: сарай літ. «Г» та гараж літ. «Д», що й було зазначено у технічному паспорті, виданому ОСОБА_7

Факт відсутності цих будівель на час набуття позивачем права власності на частину будинку підтверджується, зокрема, свідоцтвом про право на спадщину, видане ОСОБА_7 7 серпня 2001 р., в якому зазначено, що спадкове майно складається з 1/18 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1, стіни якого д/валькові, обкладені цеглою, критий шифером 118.7 кв. м , що складається в цілому: з верандою «а», «а1», «а2», ганками «к», «к1», «к2», сарай «Б», гаражі-прибудови «б», «б1», «б2», гараж «В», що належала померлій ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ватутінським міським органом приватизації від 24 січня 1997 р., та зареєстрованого в БТІ в реєстрову книгу за № 2011.

Доводи апеляційної скарги про те, що з 2000 р. БТІ не зазначало самочинних будівель при здійсненні іншими співвласниками будинку, які вчиняли правочини по передачі права власності на належні їм на частини будинку, не спростовують висновків суду про обґрунтованість зазначення в технічному паспорті, виданому ОСОБА_7 у листопаді 2011 р., самочинних будівель, оскільки апелянтом не надано суду доказів про те, що при видачі власникам зазначених частин будинку технічних паспортів не було вказано самочинних будівель у домоволодінні.

Копії свідоцтв та договорів цих співвласників, що приєднані до матеріалів справи, свідчать про те, що у документах про право власності та договорах відчуження їх частин домоволодіння будівлі - сарай літ. «Г» та гараж літ. «Д» у переліку надвірних споруд не зазначені, а отже на час вчинення таких правочинів узаконені не були.

Крім того, оспорюючи правомірність дій БТІ щодо внесення до технічного паспорту даних про наявність у домоволодінні АДРЕСА_1, співвласником якого він є, самочинних будівель, позивач не ставив питання про залучення до участі у справі інших співвласників будинку.

В іншій частині апеляційної скарги приводяться ті ж доводи, що і під час розгляду справи, які перевірялись судом і їм була надана належна оцінка.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам і підстав для його скасування не знаходить. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_6 відхилити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації», третя особа - Ватутінська міська рада, про зобов'язання вчинити дії і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної працівниками Катеринопільського ВВКП «ЧООБТІ» залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :