№ справи:109/3979/2013-ц Головуючий суду першої інстанції:Мязгов Л.О.

№ провадження:22-ц/190/6974/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Хмарук Н.С.

суддів:Сінані О.М., Рошка М.В.,

при секретарі:Усеїновій Н.У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Красногвардійського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2013 року

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовними вимогами до Красногвардійського УЕГГ ПАТ «Кримгаз» та ПАТ «Кримгаз» про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 04 жовтня 2010 року позивачка працювала у Красногвардійському УЕГГ ПАТ «Кримгаз» на посаді контролера, з 13.09.2011 року була переведена на посаду оператора по вводу даних в ЕВМ служби режимів газопостачання. Наказом №199-к від 14.08.2013 року позивачка була звільнена з роботи за ст.40 ч.1 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату. Вважає звільнення незаконним, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вищу освіту, що свідчить про її переважене право на залишення на роботі.

Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив вимоги ст. 42 КЗоТ України, оскільки в неї було переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Відповідач, в порушення п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» не провів в межах однорідних професій і посад перестановку (перегрупування) працівників і не перевів більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочувалась, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Крім того, вказує, що була вакантна посада техніка по складанню кошторису, однак, їй не було запропоновано цю посаду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги трудового законодавства при звільненні позивачки відповідачем не було порушено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено, що наказом №264/к від 04.10.2010 року ОСОБА_6 була прийнята на роботу на посаду контролера газового господарства служби режимів газопостачання (арк. справи 12).

Наказом №265/к від 13.09.2011 року ОСОБА_6 була переведена на посаду оператора по вводу даних в ЕВМ служби режимів газопостачання (арк.справи 11).

Наказом начальника Красногвардійського УЕГГ ПАТ «Кримгаз» від 10 червня 2013 року № 130/к «Про скорочення штату» скорочено посаду оператору по вводу даних в ЕВМ служби режимів газопостачання, яку займала ОСОБА_6, про що остання 11 червня 2013 року поставила свій підпис в списку працівників, які попереджені про наступне звільнення на підставі наказу ПАТ «Кримгаз» №229 від 10.06.2013 року (арк.справи 34,35).

ОСОБА_6 звільнена з посади оператору по вводу даних в ЕВМ на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу виконуючого обов'язки начальника Красногвардійського УЕГГ ПАТ «Кримгаз» від 14 серпня 2013 року № 199/к, їй виплачена вихідна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати, а також компенсація за невикористану відпустку (арк.справи 36).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовій договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За правилами ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно з положеннями ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 06 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судам слід мати на увазі, що при проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). В усіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП.

Право визначати штат і чисельність працівників належить лише власнику чи уповноваженому ним органу. При цьому власник, на свій розсуд, має право регулювати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації та чисельність одних посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад, при цьому мають додержуватись правила щодо переведення звільнених працівників на іншу роботу за наявності вакантних робочих місць (посад) і за їх згодою.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві дійсно відбулося скорочення чисельності та штату працівників з метою усунення невідповідності джерел фінансування фактичним витратам на оплату праці і оптимізації виробництва і управлінських процесів, пов'язаних із зміною в організації виробництва і праці і вдосконаленням виробництва та позивачка про наступне вивільнення була попереджена відповідно до вищезазначених вимог закону.

Посилання ОСОБА_6 на порушення ст. 42 КЗпП України безпідставні, оскільки вирішення питання про більш високу кваліфікацію працівників входить до компетенції працедавця, і лише в разі рівної кваліфікації і продуктивності праці перевага в залишенні на роботі надається певній категорії осіб.

Згідно штатному розкладу робочих від 12 червня 2013 року в службі режимів газопостачання Красногвардійського УЕГГ ПАТ «Кримгаз» операторів по вводу даних в ЕВМ складали дві одиниці (арк.справи 27-31), які займали ОСОБА_6 та ОСОБА_8

14 серпня 2013 року Наказом №138 Красногвардійського УЕГГ ПАТ «Кримгаз» затверджено новий штатний розпис, яким встановлена одна одиниця операторів по вводу даних в ЕВМ в службі режимів газопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що чоловік позивачки ОСОБА_9 з 2005 року і на час розгляду справи в суді працює, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.11.1992 року (арк. справи 58-59).

Чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_10 не працює, що вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 від 28.06.1982 року (арк. справи 55), а сама ОСОБА_8 згідно трудовій книжці НОМЕР_3 від 01.09.1987 року працює у Красногвардійському УЕГГ ПАТ «Кримгаз» з листопада 1993 року, в тому числі оператором по вводу даних в ЕВМ з січня 2005 року (арк. справи 60-62).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді кандидатур на вивільнення перевагу має ОСОБА_8 відповідно до п.2,3 ст.42 КЗоТ України (в сім'ї немає інших працівників з самостійним заробітком; тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві та більш висока кваліфікація відносно ОСОБА_6).

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на наявність в неї вищої освіти не має правового значення для вирішення споруё оскільки згідно робочої Інструкції оператора по вводу даних в ЕВМ служби режимів газопостачання вбачається, що для цієї посади вищої освіти не вимагається.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про наявність вакансії, яку вона за спеціальністю могла зайняти, зокрема, вакансії техніка по складанню кошторису, але яка не була запропоновано їй відповідачем.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і рішення ухвалено по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 308 Цивільного про кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка