ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа № 923/1487/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

про стягнення 10 786 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Колганова Ю.М. дов. № 01-4/33 від 29.07.2013 року

від відповідача - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_3 виданий УМВМ Лисичанського МВУМВС України в Луганській області 17.05.1996 року

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу у розмірі 10 786 грн. 92 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на положеннями статей 536, 1212, 1213, 1214 ЦК України, ст. 1, 2, 12, 44 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, письмового відзиву не надав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Як свідчать матеріали справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, на підставі договору міни від 5 серпня 2002 року має у власності виробниче приміщення площею 112,2 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1, яке опалюється внутрішньодомовою системою опалення, підключеною до теплових мереж ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль". В супереч вимогам ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", які зобов'язують споживача теплової енергії укласти договір з теплопостачальною організацією на поставку тепла, та незважаючи на листи, які направлялись позивачем відповідачу з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії, відповідач на даний час договір не уклав.

Попри відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позивач в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року, здійснив поставку теплової енергії відповідачу, в наступних об'ємах: листопад 2012 року - 1,40 Г/кал на суму 1679,83 грн.; грудень 2912 року - 2,20 Г/кал на суму 2423,76 грн.; січень 2013 року - 1,86 Г/кал на суму 2231,77 грн.; лютий 2013 року - 1,70 Г/кал на суму 2039,80 грн.; березень 2013 року - 1,81 Г/кал на суму 2171,78 грн.; квітень 2013 року - 0,20 Г/кал на суму 239,98 грн. на загальну суму 10 786, 92 грн.

Позовні вимоги позивача підтверджується наявними у матеріалах справи листами № 06-1/2108 від 05.10.2012 року та № 06-1/2677 від 03.12.2012 року щодо факту проведення переговорів, по укладенню договору № 414 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; довідками про наявність опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, в тому числі у відповідача, за листопад 2012 р., грудень 2012 р., січень 2013 р., лютий 2013 р., березень 2013 р., квітень 2013 р.; розрахунком спожитої теплової енергії в приміщенні споживача за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року; відомістю-звітом про споживання теплової енергії та параметрів теплоносія за показами тепло лічильника за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року; рішенням мешканців будинку по АДРЕСА_1; актом перевірки технічного стану прибору обліку та звірки показань тепло лічильника після закінчення опалювального періоду 2012-2013 років від 09.04.2013 року.

Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки №№ 0-31 за листопад 2012 р. на суму 1679 грн. 83 коп., за грудень 2012 р. на суму 2423 грн. 76 коп., за січень 2013 р. на суму 2231 грн. 77 коп., за лютий 2013 р. на суму 2039 грн. 80 коп., за березень 2013 р. на суму 2171 грн. 78 коп., за квітень 2013 р. на суму 239 грн. 98 коп., які направлялись цінними листами з повідомленнями про вручення (а.с. 15-27).

Отже, в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії загальною вартістю 10 786, 92 грн.

Позивачем направлялась відповідачу вимога про сплату заборгованості від 06.06..2013 р. № 06-1/1288 . Крім того, із супровідним листом від 22.04.2013 р. № 06-1/976 направлено акт звірки взаєморозрахунків. Відповіді на зазначені листи відповідачем на надано, другий примірник акту звірки розрахунків не повернуто.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 10 786, 92 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За таких обставин у правовідносинах, що мають місце між сторонами на день звернення з позовом і в період розгляду спору судом, права сторін можуть бути захищені судом у спосіб, визначений главою 83 Цивільного кодексу України.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

У відповідності до вимог статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а в разі неможливості повернути таке майно відшкодовує його вартість, яка визначається на момент розгляду справи судом про повернення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. Враховуючи, що отримання відповідачем природного газу за відсутності укладеного на постачання договору є безпідставним, суд дійшов висновку, що відносно згаданих дій відповідача належить застосувати наслідки, передбачені статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Оскільки отримане майно, вироблене у вигляді теплової енергії, повернути в натурі неможливо, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову (його вартість станом на день розгляду спору).

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м.Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму основного боргу в розмірі 10 786 грн. 92 коп.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м.Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26003301012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) - 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини)

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська