Справа № 127/17909/13-ц Провадження № 22-ц/772/3934/2013Головуючий в суді першої інстанції:Антонюк В. В.

Категорія: 52Доповідач: Сорока Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сороки Л.А.

суддів: Стеблюк Л.П., Нікушина В.П.

при секретарі: Торбасюк О.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача Тросюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Вінницької обласної психіатричної лікарні №2 про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2013 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Вінницької обласної психіатричної лікарні №2 про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій. Мотивував позов тим, що 17.06.2013 р. ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу працювати з 27.06.2013 р. на 0,5 ставки вакантної посади медичної сестри палатної 4-го відділення Вінницької психіатричної лікарні №2, оскільки з вказаної посади було звільнено іншого працівника (ОСОБА_5). Однак, позивачу було відмовлено у прийнятті на вказану посаду, разом з тим трудовий дуговір на вивільнену посаду було укладено з ОСОБА_6, яка з 03.06.2013 року по 20.10.2013 року перебувала у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами. Позивач ОСОБА_4 вважає вказані дії відповідача незаконними, оскільки вважає, що саме вона має переважне право на зайняття звільненої ОСОБА_5 посади. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

До початку розгляду справи по суті, а саме 24.10.2013 року, представником позивача ОСОБА_2 подано письмову заяву про зміну позовних вимог. Позивач просив суд зобов'язати Вінницьку обласну психіатричну лікарню №2 укласти трудовий договір із старшою медичною сестрою 4-го відділення Вінницької психіатричної лікарні №2 ОСОБА_4 на 0,5 ставки вакантної посади медичної сестри палатної 4-го відділення Вінницької психіатричної лікарні №2.

Цього ж дня ухвалою суду позовні вимоги в частині визнання дій посадових осіб Вінницької психіатричної лікарні №2 незаконними та стягнення із Вінницької психіатричної лікарні №2 суми витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8000 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник вважає рішення незаконним, а висновки суду безпідставними.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З 06 листопада 2008 р. у відділенні №4, в якому працювала і працює старшою медичною сестрою ОСОБА_4, була прийнята на посаду медичної сестри палатної ОСОБА_5, яка з 11 серпня 2010 р. по 26 червня 2013 р. згідно наказу №48-0 від 11.08.2010 р. перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.

17 жовтня 2011 р. згідно наказу №72-к від 14.10.2011 р. відповідач уклав строковий трудовий договір з ОСОБА_6, яка була прийнята на 0,75 ставки посади сестри медичної стаціонару (палатної) відділення №4 на період відпустки ОСОБА_5 по догляду за дитиною. Згідно наказу №18-к від 05.04.2013 року з ОСОБА_6 строковий трудовий договір був переукладений на повну ставку посади сестри медичної стаціонару відділення №4 на період відпустки ОСОБА_5 по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

26.06.2013 р. ОСОБА_5 звільнилась з роботи за власним бажанням.

ОСОБА_6 з 03.06.2013 р. по 20.10.2013 р. перебувала у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами, 18 червня 2013 року ОСОБА_6 подала заяву щодо переукладання трудового договору в зв'язку із звільненням сестри медичної ОСОБА_5. На підставі цієї заяви відповідач 27.06.2013 року прийняв рішення вважати строковий трудовий договір, укладений з ОСОБА_6, безстроковим в зв'язку із звільненням основного працівника (згідно ст. 184 КЗпП України, наказ № 28-к від 25.06.2013 р.).

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Так, посилання скаржника на те, що судом не наведено підстав у наданні відповідачем переваги ОСОБА_6 на заміщення вакантної посади є безпідставними.

Позивач а ні в позовній заяві, а ні в апеляційній скарзі не зазначила норми права, відповідно до яких вона має переважне перед ОСОБА_6 право на працевлаштування медичною сестрою відділення № 4 Вінницької обласної психіатричної лікарні №2.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_6 під час виконання обов'язків медичної сестри за строковим трудовим договором надана з 03.06.2013 р. по 20.10.2013 р. відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, а в послідуючому відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. На виконання вимог статті 184 Кодексу законів України про працю, яка забороняє відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років та зобов'язує роботодавця працевлаштувати цих жінок у випадках закінчення трудового договору відповідач правомірно прийняв рішення про визнання трудового договору укладеного з ОСОБА_6 безстроковим.

Із наявних в справі документів вбачається, що позивач ОСОБА_4 працює на 0,5 ставки старшої медичної сестри за безстроковим трудовим договором (а/с 15-18).

Окрім того, позивачці пропонувалась посада 0,5 ставки медичної сестри цього відділення на час відпустки ОСОБА_6 до досягнення дитиною трьохрічного віку за строковим трудовим договором. Від цієї пропозиції вона відмовилась, що не заперечувалось в судових засіданнях її представником. А тому посилання представника позивачки в апеляційній скарзі на порушення судом вимог ст. 22 КЗпП безпідставні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем по справі жодним чином не порушені права позивачки ОСОБА_4

Суд правомірно послався на правила, зазначені в п. 33 розділу 2 додатку 10 наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», згідно до яких посади штатних медичних сестер встановлюються відповідно до посад завідувачів відділення.

Також судом вірно враховані положення ч. 3 ст. 64 ГК України якою передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та ухвалив законне рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: