Справа № 212/10303/2012 Провадження № 22-ц/772/3755/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бойко В. М.

Категорія: 20Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Медяного В.М., Пащенко Л.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року по справі за позовом ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна та визнання договору недійсним , -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна та визнання договору недійсним.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позову ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» задоволити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, заслухавши пояснення представника відповідача колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2006 р. між ТОВ «Виробничо -торгівельна фірма «ДЛД» в особі директора Лебідя Владислава Володимировича та ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» укладено договір № 20/09-001 згідно з умовами якого, ТОВ «ВТФ «ДЛД», як генеральний підрядник, за участю ТОВ «НБК», як субпідрядника, зобов'язалися здійснити будівництво «Торгівельно-офісного центру» загальною площею 1136,00 кв. м. по АДРЕСА_1, та передати об'єкт у власність позивача, а позивач зобов'язався оплатити підрядні роботи на умовах вказаного договору підряду. На виконання умов вказаного договору підряду, було складено акти виконаних робіт формою КБ-2в, а також позивачем було сплачено грошові кошти, в якості оплати підрядних робіт та вартості витратних матеріалів на загальну суму 3 976 000,00 грн. ( а. с. 11-23 т.1 )

23.07.2010р. ОСОБА_5 передала ОСОБА_3 1/20 частину приміщень Торгівельного комплексу та офісу, що знаходиться по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за № 636. ( а. с. 44-45, т.1,)

21.04.2010р. ОСОБА_5 передала ОСОБА_3 1/90 (одну дев'яносту) частину приміщень Торгівельного комплексу та офісу, що знаходиться по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за №636 (а.с. 46-48, т. 1)

23.07.2010р. ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 11/180 частини приміщень Торгівельного комплексу та офісу, що знаходиться по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за № 1248 ( а. с. 34-36 т.1)

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року за ОСОБА_5 було визнано право власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1, що складається з літери А, загальною площею 1162,5 кв.м. ( а.с. 31-33 т.1,) В період дійсності рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року, а саме 23.07.2010р. ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 11/180 частину приміщень Торгівельного комплексу та офісу, що знаходиться по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.10 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за № 1248 ( а. с. 34-36 т.1)

Після укладення 23.07.2010 року оспорюваного правочину між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції було скасоване рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22.11. 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна відмовлено. На дане рішення Апеляційного суду Вінницької області подавалась касацінна скарга за результатами розгляду якої вказане рішення залишено без змін.(а. с. 51-53, т.1). Зважаючи на викладені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не знали і не могли знати про обставини існування договірних відносин між ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест», ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «ДЛД» (субпідрядник) за договором від 20 вересня 2006 року № 20/09-001 з приводу торгівельного комплексу та офісу по вказаній вище адресі, тому в силу ч. 1 ст. 388 ЦК України вона є добросовісним набувачем.

Оскільки, ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» не було і не є власником спірного нерухомого майна, тому воно не вправі заявляти вимогу про визнання правочину недійсним. Надання товариством на підтвердження позовних вимог копії постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області від 07 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи по факту шахрайського заволодіння коштами при будівництві торгівельно-офісного центру по АДРЕСА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не впливає на цивільно-правові відносини, що є предметом розгляду у даній цивільній справі.

Судом з'ясовано, що у позивача відсутня документація про надання йому земельної ділянки під будівництво торгівельно-офісного центру по АДРЕСА_1, а тому доводи позивача про наявність у нього права власності на приміщення торгівельно-офісного центру є помилковими, оскільки право власності замовника на об'єкт нерухомості може визнаватися у випадку, якщо такий об'єкт будувався у повній відповідності із вимогами будівельних норм та правил, на виділеній замовнику земельній ділянці, з дозволу та на підставі затвердженої відповідними державними органами проектно-кошторисної документації. Отже, у ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» не виникло права власності на спірне приміщення торгівельно-офісного центру, тому обраний позивачем спосіб захисту у вигляді вимоги визнання недійсним договору купівлі-продажу частки цього нерухомого майна не відповідає положенням ст.16 ЦК України.

ОСОБА_2 є добросовісним набувачем 11/180 часток нерухомого майна торгівельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1, оскільки вказане нерухоме майно придбане нею за відплатним договором купівлі-продажу від 23.07.2010 року на законних підставах. При нотаріальному посвідченні цього правочину право продавця ОСОБА_5, ОСОБА_3 відчужувати дану нерухомість підтверджувалося належними правовстановлюючими документами.

Висновки і рішення суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону. Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді: