Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Курдюков В.М. Суддя доповідач Бондар М.С

Е.у.№ 328/2357/13-ц

10 грудня 2013 року Справа № 22ц-778/5165/13

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Бурима В.В.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмакського районного суду Запорізької області від 22.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, посилаючись на те, що 25.07.2006 року, відповідач, який керував належним йому легковим автомобілем "Шевроле-Авео", на 333 км автошляху Харьків-Сімферополь Запорізької області скоїв дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), чим спричинив неповнолітньому її сину тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості (перелом кістки тазу, струс головного мозку, травми облич та голови). За обставинами зазначеної дорожньої пригоди була порушена кримінальна справа за ч.2 ст.286 КК. Однак постановою Василівського районного суду Запорізької області від 01.02.2013 року кримінальне провадження у справі було закрито у зв'язку з амністією. Тому, з огляду на викладене, наполягала на стягненні з відповідача моральних втрат на суму 100 000 грн..

Рішенням Токмакського районного суду Запорізької області від 22.08.2013 року позовні вимоги задоволені частково, на суму 20 000 грн..

У скарзі відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З наявних матеріалів справи: постанови суду від 01.02.2013 року про закриття провадження у справі у зв'язку амністією та Постанови Апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2013 року, відповідач скоїв злочин за ознаками ч.2 ст.286 КК (а.с.5,7).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи неповнолітній під час дорожньо-транспортної пригоди отримав травми: перелом кістки тазу, струс головного мозку, забійні рани обличчя й голови, він перебував на стаціонарному лікуванні, де проводились лікарсько-медичні та реабілітаційні заходи щодо лікування травм (а.с.33).

Відповідно до положень ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У стаття 1167 ЦК окреслено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо шкоду завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода компенсується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода компенсується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Заявник переконував, що в результаті ДТП її малолітньому сину була спричинена моральна шкода, оскільки він переніс не тільки фізичні страждання від спричинених тілесних ушкоджень, але й моральні страждання, отримав психологічний стрес, а у зв'язку з тривалим лікуванням та реабілітаційними заходами, нормальні життєві устої були порушені.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.

Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров'я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров'я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.

Надаючи грошову компенсацію за моральні втрати у сумі 20 000 грн., суд першої інстанції виходив із того, що визначена грошова сума має викликати у малолітнього потерпілого позитивні емоційні переживання, здатні компенсувати негативні аспекти, викликані неправомірним посяганням на його здоров'я під час автопригоди, що привели до зменшення щастя.

Водночас, суд відзначає, що на формування моральної шкоди перш за все впливають індивідуальні особливості потерпілого.

Як відомо на час травми ОСОБА_3 мав 8 років.

У зв'язку з дорожньою пригодою він отримав перелом ості тазової кістки, струс головного мозку, травми обличчя і голови. Тривалий час перебував на лікуванні (близько двох місяців). Травма привела до шкутильгання під час ходи та відчування сильних болів (а.с.18,31,33).

З погляду медицини, переломи кісток тазу - тяжке ушкодження скелета. Тяжкість травми зумовлена больовим порогом й експертом віднесена до ушкоджень середньої тяжкості.

Як відомо, болі зумовлюють інтенсивні емоційні, неприємні психологічні та важкі душевні страждання.

Матеріалами справи також встановлено, що в момент отримання тілесних ушкоджень малолітній потерпілий находився в автомобілі разом з родичем дідом - ОСОБА_3, який помер від травмування в машині на очах малолітнього, матері хлопчика спричинені тяжкі травми голови небезпечні для життя, від яких вона стала інвалідом 3-ї групи безстроково, батьку хлопчика спричинена травма голови, переломи кісток від яких він також став інвалідом 3-ї групи безстроково. (а.с.3-6,19,20).

Враховуючи наведене, суд не виключає, що страждання випробувані потерпілим під час заподіяння шкоди його здоров'ю могли викликати психічні страждання.

Не погоджуючись з рішенням суду щодо присудженого розміру компенсації моральної шкоди, відповідач звертав увагу на те, що працюючи хірургом він отримує не суттєву заробітну плату (3269 грн.), на утриманні має неповнолітніх дітей, а тому за матеріальним станом може відшкодувати моральні втрати тільки у сумі яка не перевищує 3000 грн. (а.с.34,35,39,40).

Як відомо відповідач вчинив злочинні дії окреслені у ст.286 ч.2 КК (а.с.3,6)

Отже, заявлена вимога позивача пов'язується з фактом заподіяння злочином моральної шкоди.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину (ст.1193 ЦК).

За наведеною правовою нормою, фінансовий стан та інші подібні труднощі фізичної особи не є підставою для зменшення розміру відшкодовуваної шкоди, у разі якщо відшкодування пов'язані зі злочином.

Суд обстоює, що моральні страждання, спричинені злочином особі, є найбільш глибокими. Тож при скоєнні злочину еквівалент завданої шкоди значно більший ніж за шкоду, завдану під час цивільно-правових відносин.

У справах про відшкодування шкоди завданої злочином, у першу чергу мають задовольнятися інтереси потерпілого.

Проголошення судового рішення про стягнення значної суми психологічно позитивно вплине на потерпілого, зменшить моральну травму, вселить віру у справедливість та буде однією з форм нагадуванням винній особі про факт вчинення протиправної дії.

Як підсумок, аргументи скарги з цього питання не є виправданими.

При визначенні розміру компенсації моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги ступінь фізичних страждань які одержав позивач у зв'язку з протиправними діями відповідача і що втрати морального характеру привели до суттєвих порушень нормального життя. Тому на думку колегії апеляційна скарга з цього питання не може бути задоволена, а доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги.

З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Токмакського районного суду Запорізької області від 22.08.2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: