№ справа:101/3072/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шустова Ірина Петрівна

№ провадження:11-кп/190/885/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Кордика С.В., Петюшевої Н.М.

при секретарі -Оруджові Ф.А.о.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 101/3072/13-к за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2013 року стосовно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженця м. Славута Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

за участю прокурора обвинуваченогоЯрошенко Л.Д., потерпілої ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6, ставить питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження.

Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України на 150 годин громадських робіт.

Ухвалено стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_9 3000 гривні у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги захисника мотивовані тим, що висновки суду про заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень ґрунтуються на даних судово-медичної експертизи, проведеної на підставі акту судово-медичного обстеження, як доказ який захисник вважає недостовірним та недопустимим. При цьому, клопотання про призначення додаткової експертизи судом було відхилено, що на думку апелянта є неповнотою судового розгляду.

Крім того, захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються виключно на показаннях потерпілої та свідків, які є заінтересованими в результаті розгляду справи. До того ж, на думку захисника, показання свідків є суперечливими. Посилається і на те, що суд невірно оцінив показання експерта.

Апелянт стверджує, що внаслідок указаних порушень, суд, вдавшись до припущень та проявивши обвинувальний ухил, постановив вирок, який не може вважатися законним та обґрунтованим.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений та його захисник наполягали на задоволенні апеляційної скарги, а прокурор та потерпіла вважали, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування вироку, за наведеними в апеляційній скарзі доводами, відсутні.

Як видно з вироку ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він, повторно, 09 жовтня 2011 року, приблизно об 11 годині, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, при описаних судом обставинах, умисно заподіяв ОСОБА_9 зазначені у вироку легкі тілесні ушкодження.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, думку прокурора і потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним даним кримінального провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та зазначеними у вироку доказами, є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим.

Такі висновки суду ґрунтуються на показаннях потерпілої ОСОБА_9, які є логічними, послідовними, переконливими та повністю узгоджуються із показаннями очевидця злочину - свідка ОСОБА_10 стосовно часу, місця, послідовності розвитку події, мотиву умисних дій ОСОБА_7, способу та механізму заподіяння останнім тілесних ушкоджень потерпілій.

На підтвердження обвинувачення суд також послався на висновок судово-медичної експертизи № 50 від 09 серпня 2012 року з якого видно, що у потерпілої ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження у тих містах тіла, на які у своїх показаннях вказувала як вона сама, так і свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, крім того, експертом не було виключено, що ці ушкодження могли бути спричинені 09 жовтня 2011 року.

Суд належним чином дослідив зазначені докази, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Ці докази узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, а тому суд правильно обґрунтував ними обвинувачення та вірно визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Посилання апелянта на протиріччя у показаннях потерпілої і свідків є безпідставним, оскільки кожен із цих учасників дав показання щодо тих обставин, очевидцем якого він був. У своїй сукупності зазначені докази є взаємодоповнюючими, дозволили суду встановити картину, як події злочину, так і подальші обставини, та спростовують версію сторони захисту про можливість отримання потерпілою тілесних ушкоджень за інших обставин.

Доводи захисника про неправильну оцінку судом першої інстанції показань судово-медичного експерта є надуманими, оскільки указаний учасник підтвердив суду свій висновок і не стверджував про те, що всі, без виключення, виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли бути отримані при падінні.

Експерт Давиденко М.М. зазначив, що лише крововиливи в поперечній області спини могли бути отримані потерпілою при падінні, але такі його показання не суперечать фактичним обставинам кримінального провадження, встановленим судом та наведеним у вироку.

Що стосується акту судово-медичного обстеження № 328 від 11 жовтня 2011 року, то колегія суддів зауважує, що указаний документ не був і не міг бути покладений судом в основу вироку, як належний доказ тяжкості заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, а тому не може бути перевірений судом апеляційної інстанції на предмет його достовірності чи допустимості.

Між тим, указані захисником в клопотанні про призначення повторної експертизи доводи незгоди із актом судово-медичного обстеження, є необґрунтованими, оскільки в компетенцію експерта при проведенні обстеження входили лише огляд потерпілої ОСОБА_9 на підставі направлення дільничного інспектора міліції з метою виявлення у неї характеру та тяжкості тілесних ушкоджень, а не питання щодо механізму їх отримання.

При цьому, встановлення обставин отримання потерпілою тілесних ушкоджень виходить за межі спеціальних знань судово-медичного експерта і є такими, що відповідно до ст.ст. 91, 92 КПК України підлягають доказуванню стороною обвинувачення, що і зроблено в цій справі за допомогою належних, допустимих та достатніх у своєму взаємозв'язку доказів.

Висновки же судово-медичної експертизи № 50 від 09 серпня 2012 року містять відповіді на поставлені перед експертом питання, є конкретними і категоричними, тому відповідають вимогам допустимості доказів та, з урахуванням показань потерпілої, експерта та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, правильно покладені судом в основу вироку.

Таким чином колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга захисника є необґрунтованою, а тому задоволенню, за наведеними у ній доводами, не підлягає.

Разом із тим, перевіряючи справу відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України за межами апеляційних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що вирок місцевого суду підлягає зміні шляхом звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного йому покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, оскільки з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили закінчилися строки давності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 404, 407, 408, 419 Кримінального процесуального Кодексу України колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2013 року в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України змінити, на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного судом покарання у виді 150 годин громадських робіт, у зв'язку і закінченням строків давності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого

С У Д Д І:

В.М. Скляров С.В. Кордик Н.М. Петюшева