АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

12 грудня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну умов договору та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

позивач 17.05.2013 р. звернувся до суду з позовом, в якому просив змінити договір купівлі-продажу частини садового будинку, укладений між ним та ОСОБА_2, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 160 000 грн.

20.05.2013 р. позивач подав заяву, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення дії пункту вказаного договору. 29.05.2013 р. позивач уточнив свою заяву та просив зупинити до вирішення справи по суті дію пункту 2.1 договору.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2013 р. заяву було задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_3 просить ухвалу судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами.

Як видно з матеріалів справи, між сторонами 30.12.2011 р. було укладено договір купівлі-продажу 7/100 частин будинку АДРЕСА_1. В договорі було визначено порядок розрахунку за продану частину, відповідно до якого 236 214 грн. сплачується покупцем продавцю готівкою до підписання цього договору, а залишок в сумі 159 800 грн. сплачується до 30.06. 2013 р.

17.05.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив змінити вказаний договір в частині розміру вартості придбаного майна.

З метою забезпечення позову, позивач просив зупинити дію пункту 2.1 Договору купівлі-продажу до вирішення судом справи.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2013 р. заяву було задоволено.

Задовольняючи подану заяву, суддя виходив з того, що суд вправі за заявою заінтересованої особи вжити заходи забезпечення позову, зокрема, забороною вчиняти певні дії та накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак такий висновок не відповідає вимогам ст. 152 ЦПК України, оскільки розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також суддею було неправильно визначено вид забезпечення позову, оскільки зупиненням дії пункту договору фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

З таких обставин, ухвала підлягає скасуванню, а по справі слід постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2013 р. 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді

№ апеляційного провадження: 22-ц/16317/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Антипова Л.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.