ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2013 року Справа № 28/5005/8647/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.
При секретарі: Турбуєва А.О.
За участю прокурора Зіма В.Б., посвідчення №001419 від 27.08.2012 року.
Представники сторін:
від відповідача: Лопатников В.Ю. директор, паспорт, серія АО №143942 від 22.08.13;
від відповідача: Кургузов Ю.В. зам. директора, паспорт, серія АЕ №816000 від 14.11.97;
від відповідача: Юрчик С.В. представник, довіреність №72 від 10.12.13;
представник позивача та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2013 року у справі № 28/5005/8647/2012
за позовом прокурора Амур-Нижньодніпровського району в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд", м.Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:01:205:0032)
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд", м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 05.02.2013 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "У задоволенні первісного позову відмовити. У задоволенні зустрічного позову відмовити.".
Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013р. скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 в частині задоволення первісного позову та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 в частині відмови в задоволенні первісного позову. В цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2013 року позов прокурора Амур-Нижньодніпровського району в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд", м. Дніпропетровськ про внесення змін до договору оренди землі задоволений.
Внесено зміни до п.п 2.3 та 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Головпостачспецбуд", посвідченого нотаріусом ДМНО Літаш І.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 4720, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510400699 від 11.08.2005р. , з викладенням їх в такій редакції:
"2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 28.09.2012р. становить 3 721 704 грн. 55 коп.".
"4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 11 1651 грн. 14 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" (49021, м.Дніпропетровськ, Лісопильна, 10, код ЄДРПОУ 01417630) на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) 1 073 грн. 00 коп. судового збору.
З рішенням суду не погодився відповідач - ТОВ "Головпостачспецбуд", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.
В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд не врахував, що нова нормативна оцінка земельної ділянки була проведена без прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, тому не може вважатися належним доказом по справі та застосував до спірних правовідносин нормативні акти, які набули чинності вже після укладання договору оренди. Крім того, публікація в газеті повідомлення про необхідність внесення змін в договори оренди не відповідає приписам ст. 188 ГК України щодо порядку та форми зміни договору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 07.10.2013 року.
В судовому засіданні 07.10.13р. був присутній прокурор, представники сторін та третьої особи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 30.10.13р. розгляд справи було відкладено на 18.11.13р.
В судовому засіданні 18.11.13р. був присутній прокурор та представники відповідача, представники позивача та третьої особи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Звертаючись до суду із позовом до відповідача про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Головпостачспецбуд", в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 28.09.2012р. у розмірі 3721704 грн. 55 коп. та визначення річної орендної плати за земельну ділянку у грошовій формі у розмірі 111651 грн. 14 коп., прокурор посилався на те, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до п. 4.1. спірного договору оренди. Окрім того, у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом спірного договору, є необхідність зміни п. 2.3. договору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, яка на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати, а саме - набуття чинності Податковим Кодексом України, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 02.06.2005р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Головпостачспецбуд" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки по вул. Лісопильна, 10 строком на п'ятнадцять років, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040510400699 від 11.08.2005, за кадастровим номером 1210100000:01:205:0032.
Згідно п. 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 1 113 239 грн. 74 коп.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
У пункті 4.7 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - змін у цільовому використанні земельної ділянки; - зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів,в тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 якого встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
02.02.2011 р. Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (пункт 1 рішення).
Вказане рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. щодо визначення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, у встановленому законом порядку не оскаржене і не скасоване.
Повідомлення про встановлення розміру річної орендної плати, відповідно до рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року та приведення укладених договорів у відповідність з вимогами чинного законодавства було опубліковане в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради - газеті "Наше місто" від 22.02.2011 р. із зазначенням необхідності звернутися до міської ради для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства.
Проте, відповідач не звернувся до позивача для вирішення питання щодо приведення спірного договору у відповідність до вимог Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, що є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди землі, оскільки Податковий Кодекс України передбачив інший, чим у договорі, розмір орендної плати.
За приписами статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Отже, встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.
Проте, відповідних змін до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005р. з метою приведення його у відповідність до вимог Податкового кодексу України сторонами договору не здійснено, факту надання відповідачем згоди на внесення змін до договору господарським судом не встановлено.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що договором оренди не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна грошової оцінки, є необґрунтованими.
Також не ґрунтуються на законі доводи апелянта про те, що нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки не підтверджена належними доказами.
Так, правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України "Про оцінку земель", відповідно до абзацу п'ятого статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону).
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.
Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Як вбачається з матеріалів справи, на час укладання спірного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 1 113 239,74 грн.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.02.2011 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом спірного договору, становить 3 721 704,55 грн., яка розрахована виходячи із базової вартості - 297,68 грн. за 1 кв. м. землі по м. Дніпропетровську у відповідності до рішення Дніпропетровської міської ради № 5/26 від 26.12.2007 року ( 237,36 грн. х 1,028, 1,152, 1,059 та 1- коефіцієнти індексації), тому розмір річної орендної плати за спірним договором, не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку:
3 721 704 грн. 55 коп. х 1% = 37217,05 грн. земельний податок
37217,05 грн. х 3=111 651,14 грн.- розмір річної орендної плати.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про законність вимог позивача про внесення змін до договору оренди у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і як наслідок - зміну розміру орендної плати , є правильними.
Доводи апелянта про те, що розмір орендної плати був встановлений до набрання законної сили Податковим кодексом України, який не має зворотної сили і не може розповсюджуватись на договори оренди землі, укладені до набрання ним законної сили, є безпідставними з огляду на наступне.
Як на час укладання договору оренди земельної ділянки, так і на час виникнення спору, обов'язковим елементом визначення розміру орендних платежів є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка у відповідності до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель», проводиться не рідше ніж на 5-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися як зміна розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ст.5 ЦК України). Проте, зміна нормативної грошової оцінки землі проведена у межах правових норм, що діяли на момент укладення договорів оренди землі, і не може оцінюватися як зміна правових норм, що регулюють відносини з орендної плати землі, а тому розповсюджуються як на відносини, що склалися, так і на відносини, що виникають у майбутньому.
Мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, і не суперечить статті 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяв до 01.01.2011 р.
Доводи апелянта про те, що публікація інформації про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки у газеті «Наше Місто» не відповідає приписам ст. 188 ГК України щодо порядку та форми зміни договору, є безпідставними.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.
Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі N 17/5005/8502/2011, Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог є правильними, оскільки нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, і оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд"- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2013 року у справі № 28/5005/8647/2012 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст виготовлено 16.12.2013 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд