СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 901/2761/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля В.М.,

суддів Антонової І.В.,

Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Мироненко Галина Миколаївна (повноваження перевірені), виписка з ЄДР ЮО та ФОП серія ААБ №502266 від 05.09.11, Керівник, Державне підприємство "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України";

представник позивача, Семерін Віталій Володимирович, довіреність № б/н від 03.12.13, Державне підприємство "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України"

представник відповідача, Карасьов Святослав Сергійович, довіреність № 60 від 30.01.13, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ізумрудний";

представник третьої особи, не з'явився, Національна академія наук України;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 01 листопада 2013 року у справі № 901/2761/13

за позовом Державного підприємства "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України"

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна академія наук України

про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 470527,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" матеріального збитку в сумі 468922,25 грн., 3% річних за невиплачену суму збитку у розмірі 8672,39 грн., судового збору у розмірі 9551,90 грн., оплати за надання правової допомоги в сумі 2500,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на сьогоднішній день сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" займає спірне приміщення без достатніх правових підстав, позбавляє державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" права доступу до цього приміщення, чим завдав матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Національну академію наук України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2013 року прийнято заяву державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" про уточнення та зменшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2013 року у справі № 901/2761/13 (суддя С.А. Чумаченко) позов державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" задоволений частково.

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" зобов'язаний звільнити від своєї продукції складське приміщення 1-БИС, розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Вільне, аеродромний комплекс „Веселе", та повернути ключі від складського приміщення БИС-1 державному підприємству „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з 2011 року сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" не має правових підстав для знаходження у приміщеннях, наданих за договором оренди нежилого приміщення та зберігання від 28 грудня 2006 року, тому вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном є правомірною.

Відмовляючи у позові в частині стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" матеріального збитку, місцевий господарський суд послався на те, що під час розгляду справи не було встановлено причинного зв'язку між діями сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" та матеріальним збитком у вигляді втраченої вигоди в сумі 470527,78 грн.

Не погодившись з рішенням суду, державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, а саме, стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" матеріальний збиток у вигляді втраченої вигоди у сумі 470527,78 грн., судовий збір у сумі 9951,90 грн.

Апеляційна скарга мотивована посиланням державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що сторони у справі не перебували між собою у договірних відносинах, а договір оренди нежилого приміщення та зберігання від 28 грудня 2006 року є нікчемним.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2013 року апеляційна скарга державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

Від сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" просить апеляційну скаргу державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

В судове засідання 09 грудня 2013 року Національна академія наук України свого представника не направила, про місце і час розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 09 грудня 2013 року за відсутності представників Національної академії наук України.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до розпорядження президії Національної академії наук України № 1262 від 23 серпня 1995 року з метою подальшого розвитку науково-дослідних та конструкторсько-технологічних робіт в галузі хімічного матеріалознавства прийнято рішення про прийняття майна та споруд аеродромного комплексу в/ч 20378 у користування Національної академії наук України (т. 1 а.с. 13).

Згідно з актом приймання-передачі, який був затверджений, зокрема, президентом Національної академії наук України, майно та споруди аеродромного комплексу в/ч 20378, у тому числі й сховище 1-БИС, були передані у користування Національної академії наук України (т. 1 а.с. 21-30).

Постановою президії Національної академії наук України № 341-Б від 29 грудня 1995 року земельна ділянка, майно та споруди аеродромного комплексу в/ч 20378 були передані на баланс Інституту хімії поверхні Національної академії наук України та надані у користування Джанкойсько-Сиваському дослідно-експериментальному заводу Інституту хімії поверхні Національної академії наук України (т. 1 а.с. 46-47).

Розпорядженням президії Національної академії наук України № 191 від 30 січня 1998 року було звернуто увагу на те, що майно та споруди аеродромного комплексу в/ч 20378 перебувають на балансі Інституту хімії поверхні Національної академії наук України та знаходяться лише у користуванні Джанкойсько-Сиваського дослідно-експериментального заводу Інституту хімії поверхні Національної академії наук України (т. 2 а.с. 119).

Відповідно до акту приймання-передачі від 08 грудня 2010 року сховище 1-БИС аеродромного комплексу „Веселе" було передано на баланс державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" (т. 1 а.с. 147).

Крім того, встановлено, що 28 грудня 2006 року між Джанкойсько-Сиваським дослідно-експериментальним заводом Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України (Орендодавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом „Ізумрудний" (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення та зберігання (т. 1 а.с. 32-33).

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 вказаного договору він був укладений строком на 2,5 роки та діяв з моменту підписання. Дія договору автоматично продовжується на той же строк у разі відсутності заяви від сторін про його розірвання.

Претензією № 273/169 від 28 листопада 2011 року державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" повідомило сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" про необхідність звільнити самовільно зайняті будівлі та повернути їх в користування держпідприємству або укласти з держпідприємством договір оренди державного майна.

Листами від 14 червня 2012 року та 05 листопада 2012 року державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" повторно звертався до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" про звільнення спірних приміщень та відшкодування матеріального збитку, але у досудовому порядку вказані питання вирішені не були.

Вказуючи на те, що сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" без достатніх правових підстав займає спірні приміщення, чим завдає певний матеріальний збиток, державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" звернулось до суду з даною позовною заявою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" вказувало на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення та зменшення позовних вимог, про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" матеріального збитку у вигляді втраченої вигоди.

Відповідно до загальних, статті 22, 1116 Цивільного кодексу України, та спеціальних, статті 224-226 Господарського кодексу України, норм чинного законодавства для застосування такої міри цивільної відповідальності, як відшкодування збитків, зацікавлена сторона (позивач) повинна довести наявність в діях або бездіяльності іншої сторони - відповідача - повного складу цивільного правопорушення, до якого входять:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано збитки, якщо заподіювач збитків не був уповноважений на такі дії;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що збитки має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача;

- вина заподіювача збитків, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданих збитків покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Дослідивши спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежне доведення повного складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування збитків.

Так, обґрунтовуючи доводи про неправомірність поведінки особи, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вину заподіювача збитків, державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" посилається на небажання сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" звільнити спірні приміщення.

Однак, з доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема, листів державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" від 27 листопада 2012 року № 273/219, від 10 червня 2013 року № 273/89, вбачається, що ним чиняться перешкоди сільськогосподарському виробничому кооперативу „Ізумрудний" у спробах звільнити спірні приміщення (т. 1 а.с. 40; 75).

Вказані обставини підтверджуються й зверненням сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" до Джанкойського міського відділу із обслуговування міста Джанкоя і Джанкойського району ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим № 73 від 29 жовтня 2012 року з проханням допомогти у вирішенні питання щодо звільнення спірного приміщення (т. 1 а.с. 69).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у якості підтвердження розміру та наявності втраченої вигоди державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" посилається на те, що між ним як Орендодавцем та кооперативом сільськогосподарського виробництва „ім. 8-го МАРТА" мав бути укладений договір оренди спірного сховища від 20 грудня 2010 року (т. 1 а.с. 150-155).

Однак до вказаного договору суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки з листа державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" № 273/169 від 28 листопада 2011 року вбачається, що сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" був повідомлений не лише про необхідність звільнити самовільно зайняті будівлі та повернути їх в користування держпідприємству, але й про можливість укласти з держпідприємством договір оренди державного майна (т. 1 а.с. 35).

Тобто, незважаючи на твердження державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" про його бажання вступити у договірні відносини з кооперативом сільськогосподарського виробництва „ім. 8-го МАРТА", фактичні дії цього підприємства свідчать про те, що на 28 листопада 2011 року питання щодо оренди спірного майна остаточно вирішено не було.

Підтвердженням факту відсутності бажання вступити у договірні відносини з кооперативом сільськогосподарського виробництва „ім. 8-го МАРТА" у 2010 році є також те, що незалежну оцінку спірного майна, яка за нормами Закону України „Про оренду державного та комунального майна" має передувати укладенню договору оренди, було проведено за замовленням державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" лише у жовтні 2012 року (т. 1 а.с. 41-45).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що державним підприємством „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" всупереч наведеним нормам чинного процесуального права не було надано доказів на підтвердження повного складу цивільного правопорушення, що стало б підставою для задоволення вимог про відшкодування збитків.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, державне підприємство „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України" оскаржило рішення господарського суду Автономної Республіки Крим лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний" матеріального збитку у вигляді втраченої вигоди.

Суд апеляційної інстанції перевірив судове рішення в повному обсязі та вважає, що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном відсутні.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Ізумрудний" рішення господарського суду Автономної Республіки Крим в цій частині також оскаржено не було.

За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Отже, вимоги державного підприємства „Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка Національної академії наук України", викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2013 року у справі № 901/2761/13 відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2013 року у справі № 901/2761/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Коваль

Судді І.В. Антонова

Н.В. Воронцова

Розсилка:

1. Державне підприємство "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" (Сиваш, Генічеський район, Херсонська область, 75574)

2. Державне підприємство "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" (вул.. Октябрьська, 82, м. Джанкой, АР Крим, 96100)

3. Державне підприємство "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" (вул.. Октябрьська, 84, м. Джанкой, АР Крим, 96100)

4. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ізумрудний" (вул. 40 років Перемоги, 2а, Генічеськ, Херсонська область, 75500)

5. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ізумрудний" (вул.. Свободна, 33, с.Ізумрудне, Джанкойський р-н, АР Крим, 96116)

6. Національна академія наук України ( вул.. Володимирська, 54, м. Київ, Україна, 01000)