ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2013 року Справа № 920/1734/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 91875 грн. 40 коп.

СУДДЯ Рунова В.В.

Представники:

від позивача - Бордюк Л.Р., довіреність № 1339/13 від 20.08.2013 року

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н, від 25.10.2013 року

За участю секретаря судового засідання Балицького В.В.

У судовому засіданні 05.12.2013 року було оголошено перерву до 09.12.2013 року.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 91875 грн. 40 коп., відповідно до договору про надання овердрафту № 015/9809/61283 від 24.02.2012 року, укладеного між сторонами у справі, у тому числі: 74937 грн. 48 коп. заборгованості по кредиту, 16937 грн. 92 коп. заборгованості по сплаті відсотків, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1837 грн. 51 коп.

18.11.2013 року представником позивача подано до суду клопотання, в якому просить суд, на підставі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, стягнути з відповідача витрати в сумі 57 грн. 80 коп., понесені за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.

28.11.2013 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач кредитні кошти не отримувала, платежі з використання кредитних коштів не здійснювала. Крім того, у відзиві зазначено, що грошові кошти у сумі 80000 грн. 00 коп. 24.02.2012 року були отримані ОСОБА_5 для особистих потреб, що підтверджується розпискою останнього. Також представником відповідача зазначено, що ОСОБА_2 24.02.2012 року не могла фізично підписати договір з банком, оскільки в цей день у неї відбувалося весілля.

05.12.2013 року представником позивача було подано до суду пояснення до відзиву відповідача, в яких підтримує вимоги, викладені у позовній заяві та зазначає, що твердження представника відповідача про те, що відповідач 24.02.2012 року не могла підписати договір, оскільки відбувалось весілля, не означає її відсутність у м. Суми та неможливість укладення договору. Про укладення шлюбу відповідач повідомила банк 15.06.2012 року, що підтверджується відміткою працівника банку на картці із зразками підписів. Усі документи в підтвердження зміни прізвища, були надані банку, з яких останнім знято копії. У наданих документах була вказана адреса: м. Суми, вул. Перемоги, 2/50. Як зазначив представник позивача у поданих поясненнях, про зміну адреси банку стало відомо вже під час розгляду справи у суді.

05.12.2013 року представником позивача надано до суду виписку по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.02.2012 року по 22.02.2013 року.

Надані сторонами документи були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважного представників позивача та відповідача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

24.02.2012 року між позивачем - публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем - фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_2 (прізвище було змінено у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_5) було укладено договір № 015/9809/61283 про надання овердрафту, відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобов'язувався 28.02.2012 року надати відповідачу овердрафт в межах ліміту овердрафту, а відповідач зобов'язувався отримати овердрафт, використати його за цільовим призначенням, повернути позивачу суму овердрафту, сплатити проценти за його користування та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем було надано кредит у розмірі 80000 грн. 00 коп. строком до 24.02.2013 року зі сплатою 20% річних за користування кредитними коштами, з 22.02.2013 року - 40 % річних, відповідно до п. 1.2.2 договору.

Відповідно до п. 1.2.2 договору, кредитні кошти в сумі 80000 грн. 00 коп. надавались для поповнення обігових коштів.

Відповідно до умов вказаного договору, відповідач зобов'язувався щомісячно повертати кредитні кошти згідно встановленого графіку погашення кредитної заборгованості та сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами.

Як зазначив позивач, станом на 30.09.2013 року відповідач не виконав умови договору, а саме порушено зобов'язання по сплаті кредиту та погашення відсотків, сума заборгованості становить 91875 грн. 40 коп., у тому числі: 74937 грн. 48 коп. заборгованості по кредиту, 16937 грн. 92 коп. заборгованості по відсоткам

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач направив відповідачу вимогу № 11432-0-0/1649 від 19.08.2013 року (у справі) про сплату суми боргу у розмірі 87769 грн. 24 коп., яка існувала на день направлення вимоги.

Вказана вимога відповідачем не виконана та залишена без відповіді.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 91875 грн. 40 коп., відповідно до договору про надання овердрафту № 015/9809/61283 від 24.02.2012 року, укладеного між сторонами у справі, у тому числі: 74937 грн. 48 коп. заборгованості по кредиту, 16937 грн. 92 коп. заборгованості по сплаті відсотків є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на підставі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України в сумі 57 грн. 80 коп., понесених за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача:

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", до інших витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 вказаного Кодексу; витрати сторін та інших учасників судового процесу. Пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Таким чином витрати позивача, пов'язані з отриманням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, не можуть бути віднесені до інших судових витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві, наданому до суду 28.11.2013 року:

Суд вважає, що укладення шлюбу з ОСОБА_5 24.02.2012 року фактично не перешкоджало укладенню договору овердрафту № 015/9809/61283 з позивачем у той же день.

Представником позивача у судовому засіданні надавався оригінал вказаного договору для огляду. Крім того, відповідно до картки із зразками підписів власника рахунку, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що підписи ОСОБА_2 співпадають.

Щодо зміни адреси відповідача: як зазначив представник позивача, доказів зміни адреси відповідачем подано не було, про зміну адреси банку стало відомо вже під час розгляду справи у суді.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, яка надана позивачем на вимогу ухвали суду, станом на 12.11.2013 року місцем проживання ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_1.

Що стосується розписки ОСОБА_5, копія якої міститься у матеріалах справи (арк.спр. 54), зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5 24.02.2012 року в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" отримав та використав для особистих потреб кредитні кошти в сумі 80000 грн. 00 коп. Вказані кошти та відсотки за користування ними ОСОБА_5 зобов'язувався повернути банку до 30.08.2013 року.

Відповідно до договору № 015/9809/61283 від 24.02.20123 року (п. 1.4) овердрафт - це короткостроковий кредит, при якому позичальник має поновлюване право (у разі виконання умов договору) на здійснення оплати платіжних документів понад залишок коштів на поточному рахунку, відкритому в Банку в межах ліміту, що установлюється Банком. Ліміт овердрафту - це максимальний розмір дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, який позичальник може одночасно використовувати на підставі договору.

Зазначена вище розписка судом не може бути врахована як належний доказ спростування факту отримання та/чи використання кредитних коштів саме відповідачем, оскільки овердрафт відрізняється від звичайного кредиту, за умовами укладеного сторонами у справі договору, не передбачено видача вказаної у розписці суми, а можливе лише користування коштами в разі відсутності чи недостачі коштів на поточному рахунку саме відповідача.

Крім того, у матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку відповідача НОМЕР_2 за період з 24.02.2012 року по 22.02.2013 року, з якої вбачається, що на рахунок відповідача періодично перераховувались грошові кошти позивачем.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 1; код 21125295) 74937 грн. 48 коп. заборгованості по кредиту, 16937 грн. 92 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1837 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції про стягнення з ОСОБА_2 витрат в сумі 57 грн. 80 коп., понесених за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2013 року.

Суддя В.В. Рунова