Справа   № 22A-I215/2006 р.                                                   Головуючий у 1 інстанції Бартко В.М.

Категорія 31                                                                               Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2006 року                                                                                        м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у

складі:

головуючого судді.:           ЯворськогоМ.А.

суддів                                  Данілова О.М., Суханове! Є.М.

при секретарі                     ЛевочкоІ.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського міського військового комісаріату на постанову Фастівського хміськрайонного jyzry Київської області від 20 червня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсійного забезпечення,

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови в перерахуванні призначеної пенсії, та зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з врахуванням : 100% надбавки грошового забезпечення згідно Указу Президента України від 23.02.2002 № 173 з 01.01.2003 по 01:01.2005; 70% надбавки, введеної Указом Президента України від.05.05.2003 № 389 з 01.052003 по 22.03.2005; 33,3% премії, передбаченої п. З постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829 та наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 №75 з 02.06.2001 по 01.01.2005; 40% посадового окладу згідно Указу Президента N847 від 14.07.99 з 02.06.2001.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсягу.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду відповідач по справі Київський міський військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати дану постанову та ухвалити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову, посилаючись при цьому ;на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 195 КАС України, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ;по даній справі ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України і згідно наказу Міністра оборони України № 076 від 5 березня 1992 року був звільнений у запас у відповідності до ст.. 59 п. „а" - за віком. Пенсія позивачу була призначена з 09 квітня1992 року.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що в період з моменту звільнення позивача з військової служби та до звернення ним до суду Президентом України та Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд нормативних актів, які передбачали підвищення розміру пенсій військовослужбовців, відповідач же не виконав дані нормативні акти та не провів перерахунок пенсії позивачу у відповідності до вказаних нормативних актів, тому суд вважав позовні вимоги обгрунтованими та задовольнив даний позов.

Так з матеріалів справи вбачається, що при звільненні з дійсної військової служби гр. ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і- рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Згідно ст. 43 названого Закону пенсії особам, які мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з-грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 p. N 393 "Про порядок обчислення вислуги, років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців", щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 та № 389 від 05.05,2003, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не піддягають.

З матеріалів справи видно, що гр. ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1992 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України та складалася із : посадового окладу, окладу за військове звання та виплати за вислугу років.

В період проходження військової служби гр. ОСОБА_1, вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу не вбачається, тому в задоволенні поданого ним адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 198,202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату задовольнити..

Постанову Фастівського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року скасувати. Та ухвалити нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсійного забезпечення, відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду протягом одного місяця.

Головуючий