У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів:Буцяка З.І., Шеремет А.М.

при секретарі Пиляй І.С.

з участю представника ПАТ «Укрсоцбанк»

Даценко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, поданої її представником ОСОБА_5 на рішення Острозького районного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Острозького районного суду від 23 жовтня 2013 року позов у даній справі задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи,неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що в порушення вимог законодавства перед укладенням договору про надання споживчого кредиту вона не була ознайомлена з його орієнтовною сукупною вартістю з урахуванням процентної ставки та усіх супутніх послуг з детальним розписом.

Внаслідок цього порушені засади цивільного законодавства про свободу договору.

Пеня за порушення умов договору позивачем нарахована за чотири роки, але судом при цьому не застосована спеціальна позовна давність - 1 рік.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому просить про залишення рішення без змін.

____________________________________________________________________Провадження № 22-ц-787/2203/2013 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Назарук В.А.

Суддя-доповідач : Василевич

В судове засідання відповідачка та її представник не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечила .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк», перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, 8 лютого 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_4кредит в розмірі 150000 грн.зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами та внесення платежів до 20 числа кожного місяця по 833 грн.33 коп. із остаточним строком погашення до 7 лютого 2023 року. Додатковою угодою від 20 серпня 2008 року розмір процентної ставки збільшено до 20 % річних.

На забезпечення виконання зобов»язання між цим же банком та ОСОБА_6 був укладений договір поруки.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.2 ст.1050 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього ж Кодексу.

Проте відповідачка не виконує належним чином умов договору, чергові платежі на погашення кредиту з червня 2009 року не вносить, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 257 094 грн.19 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить - 139768 грн.19 коп., проценти-97051грн. 42 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 5299 грн. 75 коп, пеня по відсотках-11178 грн. 99 коп.

Оскільки відповідно до ст.526 ЦК зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а в разі його порушення настають наслідки передбачені законом і договором суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд при визначенні розміру пені не врахував спеціальної позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки із змісту мотивувальної частини рішення слідує про визначення розміру пені в межах річного строку.

Не можуть слугувати підставою для скасування рішення доводи відповідачки про те, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту вона не була, як того вимагають нормативні акти, ознайомлена з детальним розписом загальної вартості кредиту, оскільки ці доводи не є вирішальними при визначенні відповідальності за порушення зобов»язання.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зустрічних вимог про визнання із зазначеної підстави правочину недійсним відповідачка не заявляла.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Острозького районного суду від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Буцяк З.І.

Шеремет А.М.