РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 124/8411/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.
РІШЕННЯ
"04" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБондарева Р.В.
СуддівМ’ясоєдової Т.М. Курської А.Г.
При секретаріГаліч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 24 жовтня 2009 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. З червня 2013 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, з цього часу проживають окремо. Просила суд врахувати, що вона ніде не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перебуває на сьомому місяці вагітності, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Враховуючи викладене, просила суд стягнути з відповідача: аліменти на утримання ОСОБА_8 за минулий час з червня 2013 року та стягувати в подальшому щомісячно до досягнення нею повноліття у розмірі 972 грн.; аліменти на своє утримання за минулий час з червня 2013 року та стягувати в подальшому щомісячно до досягнення дитиною, що народиться, трирічного віку, у розмірі 1000 грн.; аліменти на утримання дитини, що народиться, після її народження та стягувати в подальшому щомісячно до досягнення нею повноліття у розмірі 972 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 972 грн. щомісячно, починаючи з 16.09.2013 року до досягнення нею повноліття та на утримання ОСОБА_6 у розмірі 400 грн. щомісячно, до досягнення донькою трирічного віку. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
На зазначене рішення ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання доньки у частці від його доходу, а в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 - відмовити, посилаючись на те, що рішення ухвалено незаконно і необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що визначаючи розмір аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі, суд не врахував, що він працевлаштований і отримує заробітну плату. Що стосується стягнення з нього аліментів на утримання позивачки, то зазначає, що суд в порушення вимог ст. 182 СК України не врахував його матеріальний стан, у зв'язку з чим безпідставно дійшов висновку про наявність у нього фінансової можливості сплачувати аліменти на утримання позивачки.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки рішення суду оскаржується в частині стягнення аліментів на утримання дитини та позивачки, в частині відмови у задоволенні позову про стягнення аліментів за минулий час не переглядається.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 1450. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З червня 2013 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, дитина проживає разом із матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи аліменти у твердій грошовій сумі на утримання доньки в розмірі 972 грн. щомісячно та на утримання позивачки 400 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, а тому зобов'язаний утримувати її на підставі вимог чинного законодавства, а також зобов'язаний утримувати позивачку до досягнення дитиною трирічного віку.
Проте з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна.
Згідно зі статтями 180-183 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матери, батька і (або) у твердій грошовий сумі. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Верховний Суд України у п. 17 постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р. зазначив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При ухвалені оскаржуваного рішення про стягнення аліментів і визначенні розміру аліментів, суд першої інстанції стягнув з відповідача аліменти на утримання дитини та позивачки у твердій грошовій сумі, не звернувши уваги на те, що відповідач офіційно працевлаштований та має регулярний і стабільний заробіток.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач працює у КРВП «Кримтролейбус» на посаді слюсарем - електриком, має постійний дохід, який складається з заробітної плати, тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аліменти підлягають стягненню у твердій грошовій сумі.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального права з ухваленням нового рішення про стягнення аліментів у розмірі ? частки від усіх видів доходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 4 вказаної статті визначено, що право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом першої інстанції встановлено, що дитина проживає разом з позивачкою, перебуває на її утриманні, дитині ще не виповнилося трьох років, а тому вона має право відповідно до зазначених положень закону на утримання від ОСОБА_7
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стягненню підлягають аліменти у твердій грошовій сумі з тих саме підстав, з яких аліменти стягнуті на утримання дитини. Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму матеріального права, рішення в частині стягнення аліментів на утримання позивачки також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення аліментів у розмірі частки від усіх видів доходу відповідача. При цьому колегія суддів виходить з матеріалів справи, матеріального стану ОСОБА_7 та стану його здоров'я, відсутності інших неповнолітніх дітей, а тому вважає за можливе визначити аліменти у розмірі 1/6 частки усіх видів доходу відповідача.
Відповідно до статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_7 аліментів на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у розмірі 972 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та на утримання ОСОБА_6 у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 16.09.2013 року та до досягнення нею повноліття, у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 16.09.2013 року, до досягнення ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.
Судді: