Справа № 2- 514/2008
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2008 р. Київський районний суд м. Сімферополя в складі:
Головуючої судді Чумаченко Р.Д.
При секретарі Ліфінцовій Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5,ОСОБА_6про визнання недійсним договори купівлі-продажу частини житлового будинку, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодуванні матеріального збитку, забороні підключення до кооперативного водопроводу, стягненні судових витрат і по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідачів. У його обґрунтування вказують, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, позивачка ОСОБА_2 є власником квартири № 3 у вказаному будинку, ОСОБА_5. власник квартири № 2.
Земельна ділянка, що прилягає до будинку не приватизована, знаходиться в загальному користуванні власників трьох вказаних квартир.
Далі позивачі посилаються на те, що в лютому 2007 року під час відсутності сім'ї ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_3 зруйнували сарай і навіси, споруджені останнім (ОСОБА_1.), зняли огорожу біля сараю, чим заподіяли матеріальну шкоду на суму 4368,50 грн. Позивачі указують, що відповідачі - подружжя ОСОБА_3 самовільно захопили частину двору загального користування, обгородивши його металевою сіткою. Згодом позивачам стало відомо про те, що ОСОБА_3 купили у ОСОБА_5. Ѕ частку її квартири № 2. Позивачі вказують, що рахують договір купівлі-продажу частки квартири № 2 незаконним, оскільки він укладений без письмової згоди співвласників загальної дольової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2
Позивачі також вказують на те, що в 1993 році кооперативом у складі мешканців будинків № 5, 7 і 9 провели водопровід по вул. Федотова від будинку № 5 до будинку № 9 з підключенням до водоводу d = 100 мм по вул. 51-й Армії. Сім'я ОСОБА_3 без згоди і дозволу членів кооперативу підключилася до даного водоводу, всі члени кооперативу проти цього підключення. Просять заборонити ОСОБА_3. і ОСОБА_5. самочинне підключення до кооперативного водоводу без згоди його членів.
Відповідач ОСОБА_3. звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1. В своєму позові він вказує, що є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_2. Придбав вказану частку у ОСОБА_5 Позивач посилається на те, що в червні 2007 р. ОСОБА_1 знищив водопровід, підведений до його квартири № 2, чим, за його твердженням, заподіяв йому матеріальну шкоду на суму 1700 грн.. моральну -5000 грн.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 свої вимоги підтримали, проти позову ОСОБА_3 ОСОБА_1 заперечував, вважаючи його необґрунтованим.
Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_4 позов не визнали, указують, що він не обґрунтований.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, сповіщена належно, про причини нез'явлення суд не сповістила.
В ході судового розгляду як 3-і особи до участі у справі були притягнуті Сімферопольська міська Рада, ВАТ Сільгосптехніка. Вказані треті особи в судове засідання не з'явилися, представили письмові пояснення, згодні на розгляд справи за їх відсутності.
Вислухавши позивачів, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ВАТ «Сільгосптехніка», належить Фонду майна АР Крим. Будинок обслуговується земельною ділянкою загальною площею 817 кв.м. Вказаний будинок складається з трьох квартир. Квартира № 1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_7. в рівних частках згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.12.1994 р. (а.с.5), квартира №3 належить ОСОБА_8., ОСОБА_2, ОСОБА_9., ОСОБА_10 в рівних частках відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.01.1995 р. Квартира № 2 у вказаному будинку належала ОСОБА_6., ОСОБА_5. в рівних частках на підставі свідоцтво про право власності на житло, виданого Сімферопольським РТП відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і розпорядження органу приватизації від 25 грудня 1994 р. за № 215.
На підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2006 р., засвідченого державним нотаріусом Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1212, ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 купив Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.28).
31 липня 2008 року був укладений договір купівлі-продажу другої половини вказаної квартири між ОСОБА_3. (покупець) і ОСОБА_6., що діє за дорученням від імені власника Ѕ частки квартири ОСОБА_5 Договір засвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 1590 (а.с. 93).
Таким чином, на даний період власником квартири № 2 спірного будинку є ОСОБА_3.
Позивачі просять визнати договір купівлі-продажу Ѕ частки квартири №2, укладений між ОСОБА_6. і ОСОБА_3 15 грудня 2006 року недійсним, посилаючись на те, що оспорюваний договір укладений з порушенням ст.362 ЦК України укладений без письмової згоди співвласників загальної часткової власності його, ОСОБА_1. і ОСОБА_2
Проте, як встановлено матеріалами справи, квартири № 1.2.3 будинку АДРЕСА_1 не знаходяться в загальній частковій власності їх власників, оскільки придбані в результаті реалізації права на приватизацію відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». Тому згода власників інших квартир на відчуження не потрібна.
В ході судового розгляду встановлено, що дійсно на прибутковій території був самовільно зведений позивачем ОСОБА_1. сарай літ «М», розміром 1,9 х2.10 м. Про це свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення СМБРТІ (а.с.6). Відповідачі ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували того, що вони вивезли будівельне сміття, що залишився від сараю літер «М», що зруйнувався, що самовільно зведений позивачем. Проте заперечують, що вони навмисно зруйнували даний сарай.
Право на самовільно зведену і не узаконену будову не може бути предметом судового захисту, проте матеріальна шкода може бути відшкодована за наявності доказів його спричинення
Позивач, вимагаючи відшкодування матеріальної шкоди за зруйнований сарай у розмірі 4368,50 грн., прикладає тільки власний розрахунок без підтвердження його документами або іншими доказами.
Вимагаючи заборони ОСОБА_3. і ОСОБА_5. самовільного підключення до кооперативного водопроводу, позивач ОСОБА_1 не представив доказів підключення відповідачів до кооперативного водопроводу, а також не підтвердив повноважень виступати з вимогами від імені кооперативу.
Вимоги позивачів до відповідачів ОСОБА_3 в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, до житлового будинку по АДРЕСА_1 прилягає прибудинкова територія у вигляді земельної ділянки, включаючи площу під будівлями площею 817 кв.
Відповідно до ст. 42 Земельного Кодексу України, земельні ділянки , на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам , установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками ( ч.1). Порядок користування земельних ділянок , на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території , визначається співвласниками.
Згідно «Правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій», прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності або користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1 надана в користування ВАТ «Сільгосптехніка», яке оплачує податок на дану землю, оскільки сама земля належить Міській Раді.
Таким чином, співвласники квартир в спірному будинку повинні спільно користуватися прибудинковою територією. Здійснення будь-яких дій, пов'язаних зі встановленням порядку користування прибудинковою територією, повинно бути узгоджена зі всіма співвласниками, а також власником землі.
Виходячи з викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивачів в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою доОСОБА_3. шляхом зносу самовільно зведеної огорожі з металевої сітки на ділянці загального користування. Факт огорожі частини земельної ділянки прибудинкової території не заперечували відповідачі, підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 05.02.08 р. У даному висновку вказано, що ОСОБА_3 обгороджені частині земельної ділянки в двох місцях, вказаних на схематичному плані коричневим і помаранчевим кольором (а.с.58,60).
Позивач ОСОБА_1 також просить стягнути витрати на проїзд 2-х осіб з м. Штутгарту до м. Сімферополя у розмірі 1386 грн. Проте в обґрунтування своїх вимог доказів не представив, навіть проїзних документів.
Що стосується вимог по зустрічному позовуОСОБА_3. до ОСОБА_1., то дані вимоги не можуть бути задоволені.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами і іншими особами, що беруть участь в справі.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Всупереч вказаним вимогам процесуального закону, позивач по зустрічному позову не представив суду ніяких доказів, що свідчать про спричинення йому відповідачем матеріальної і моральної шкоди.
На підставі викладеного, ст.ст. 361,362, 1166, 1167 ЦК України, 42, 122, 152 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 211-215 ГПК України, с у д
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користуванні двором загального користування при домоволодінні АДРЕСА_1 ,
Зобов'язатиОСОБА_3. зняти металічну огорожу частки території двору загального користування при вході в будинок розміром 9,3 х 3,8 х 7,70, а також частки земельної ділянки розміром 12,4 х 3,85, що зазначена на схематичному плані до висновку судової будівельної експертизи коричневим та помаранчевим кольором.
Стягнути зОСОБА_3. в доход держави судовий збір в розмірі 8,50 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 7,50 грн.
В іншій частки позову, а також в позовіОСОБА_3. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1700 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Відмовити.
На рішення може бути принесена заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя