ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

21 листопада 2013 року справа № 919/927/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду

заяву ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(98640, АДРЕСА_1)

про визнання грошових вимог конкурсного кредитора,

у справі

за заявою: Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва",

ідентифікаційний код 22288148

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс",

ідентифікаційний код 30475947

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1)

про банкрутство,

Представники учасників судового процесу:

заявник (ОСОБА_1) - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 10.06.1998; ОСОБА_3 - представник, довіреність № 3402 від 18.11.2013;

ініціюючий кредитор (ПАТ „Механізація будівництва") - не прибув;

боржник (ТОВ „Тонус Плюс") - ОСОБА_4 - представник, довіреність, № 02-05/119 від 08.11.2013;

розпорядник майна (арбітражний керуючий Вудуд Гаррі Ігорович) - Вудуд Г.І. - свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_3, видане Міністерством юстиції України 15.07.2013;

заінтересована особа стосовно боржника (учасник ТОВ „Тонус Плюс") - ОСОБА_4, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2013 за № 16635268;

кредитор (Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельний кооператив „Парковий 14") - Штейнберг О.С. - представник, довіреність від 01.02.2013.

ВСТАНОВИВ:

22.08.2013 ухвалою суду за заявою Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" у порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013; визнано вимоги Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" в розмірі 3 417 897,66 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; визначено дату попереднього судового засідання - 29.10.2013 /том 1, арк. с. 71-77/.

Вказаною ухвалою з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які бажають взяти участь у санації, зобов'язано ініціюючого кредитора протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційних друкованих органах (газетах „Голос України" або „Урядовий кур'єр").

11.09.2013 у газеті „Урядовий кур'єр" № 164 опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" /том 1, арк. с. 133/.

Частиною першою статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

09.10.2013, тобто у встановлений законом строк, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог конкурсного кредитора до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" у розмірі 1 024 500,00 грн.

Ухвалою суду від 14.10.2013 заяву ОСОБА_1 прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні суду на 29.10.2013.

У зв'язку із відкладенням попереднього судового засідання розгляд заяви також був відкладений до 13.11.2013, а у засіданні суду 13.11.2013 - до 21.11.2013.

Присутній у засіданні суду заявник (ОСОБА_1) та його представник підтримали грошові вимоги та просили їх задовольнити; розпорядник майна боржника, представники боржника, кредитора (Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельний кооператив „Парковий 14") та заінтересована особа стосовно боржника (учасник ТОВ „Тонус Плюс" - ОСОБА_4) не заперечували проти визнання судом грошових вимог ОСОБА_1 у заявленій сумі.

Розглянувши у судовому засіданні вказану заяву, заслухавши пояснення присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає наявними підстави для визнання конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1 до ТОВ „Тонус Плюс" у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як установлено судом, 14.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 /том 20, арк. с. 16-19/ (далі - Попередній договір).

Згідно з пунктом 2.1 Попереднього договору Сторони дійшли згоди укласти та нотаріально засвідчити Основний договір протягом 90 робочих днів після закінчення строку будівництва. Плановий строк закінчення будівництва - 4 квартал 2010 року.

Ціна Попереднього договору відповідно до 2.2 Попереднього договору складає 864 500,00 грн, з яких 432 250,00 грн Покупець зобов'язався оплатити до 30.06.2010 (п. 2.3 Попереднього договору), а решту - за графіком № 1: 144 000,00 грн - у липні 2010 року; 144 000,00 грн - серпні 2010 року; 144 250 грн - при введенні Об'єкта в експлуатацію (п. 2.4 Попереднього договору).

На виконання умов Попереднього договору заявник (ОСОБА_1) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" прийняло 100% вартості квартири АДРЕСА_2 у сумі 864 500,00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі грошових коштів у сумі 432 250,00 грн від 24.06.2010 /том 20, арк. с. 20/ та Актом приймання-передачі грошових коштів у сумі 432 250,00 грн від 13.07.2010 /том 20, арк. с. 21/.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до абзаців першого та четвертого частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 Цивільного кодексу України унормовано, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, попередній договір купівлі-продажу квартири повинен укладатися у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписами частини першої статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як убачається з матеріалів справи, спірний Попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 укладений між сторонами у простій письмовій формі без додержання вимог закону про нотаріальне посвідчення, а тому в силу частини другої статті 215 та частини першої статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Таким чином, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" та ОСОБА_1 14.06.2010 попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, є нікчемним з моменту його укладення, тобто з 14.06.2010, а тому боржник зобов'язаний повернути ОСОБА_1 отримані від нього за Попереднім договором 100% вартості квартири АДРЕСА_2 у сумі 864 500,00 грн.

Також, 14.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" та ОСОБА_1 укладено договір про дольову участь у будівництві автомісця НОМЕР_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Договір про дольову участь у будівництві) /том 20, арк. с. 22-24/.

Плановий строк завершення будівництва Об'єкта - 4 квартал 2011 року (п. 1.7 Договору про дольову участь у будівництві).

По звершенню будівництва Об'єкта землекористувач (боржник у справі) оформлює право власності на належний Дольовику (заявник) Об'єкт - нежиле приміщення (автомісце НОМЕР_5), розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (п. 4.2 Договору про дольову участь у будівництві).

Згідно з пунктом 4.4 Договору про дольову участь у будівництві ОСОБА_1 зобов'язався внести суму в розмірі 160 000,00 грн, що є 100% вартості автомісця, до 15.07.2010.

Відповідно до пункту 4.6 Договору про дольову участь у будівництві він набирає чинності з моменту оплати та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Договору про дольову участь у будівництві 24.06.2010 ОСОБА_1 передав Товариству з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" грошові кошти у сумі 160 000,00 грн, що підтверджується доданим до заяви Актом приймання-передачі грошових коштів /том 20, арк. с. 25/.

Виходячи з приписів статті 530 Цивільного кодексу України боржник був зобов'язаний виконати своє зобов'язання з передачі заявнику у власність Об'єкта будівництва в строк до 31.12.2011. Проте станом на час звернення заявника до суду Товариство з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" свої зобов'язання за Договором про дольову участь у будівництві не виконало, сплачені на виконання Договору кошти заявнику не повернуло.

Суд зазначає, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" (будівельна компанія) та ОСОБА_1 (фізична особа) - це угода про послугу - будівництво Об'єкта (автомісце).

За своїм характером ці правовідносини подібні до правовідносин підряду. Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Ураховуючи, що пунктом 22 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, суд дійшов висновку про те, що цей закон регулює правовідносини між сторонами Договору про дольову участь у будівництві: будівельною компанією (боржник) та споживачем (заявник) щодо будівництва автомісця для власних потреб. Аналогічної думки дотримується Верховний Суд України, зокрема в Аналізі судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.).

За приписами частини першої статті 10 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Як установлено судом, строк виконання боржником його зобов'язання передати заявнику збудований Об'єкт закінчився 31.12.2011, а отже боржник є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання. Водночас, враховуючи ту обставину, що відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство, а заявник, заявляючи грошові вимоги до боржника фактично відмовився від отримання майна за вказаним Договором (автомісця), ТОВ „Тонус Плюс" зобов'язано повернути ОСОБА_1 отримані від нього за Договором про дольову участь у будівництві кошти в сумі 160 000,00 грн (100% вартості Об'єкта будівництва).

Наведене свідчить про наявність у боржника грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 у загальній сумі 1 024 500,00 грн (864 500,00 + 160 000,00), які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Отже, ОСОБА_1 є конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс".

За викладених обставин, заявлені ОСОБА_1 вимоги до боржника визнаються судом у повному обсязі в сумі 1 024 500,00 грн.

Крім того, заявником при зверненні до суду було сплачено 1 147,00 грн судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією /том 20, арк. с. 15/, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у першу чергу задовольняються, серед іншого, витрати на оплату судового збору у справі про банкрутство; у четверту чергу - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Враховуючи викладене, кредиторські вимоги у сумі 1 024 500,00 грн підлягають визнанню судом із віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, а витрати на оплату судового збору у сумі 1 147,00 грн підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши наданий розпорядником майна ТОВ „Тонус Плюс" реєстр вимог кредиторів /том 2, арк. с. 2-6/ суд установив, що заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги визнані боржником частково та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в сумі 692 250,00 грн. Зважаючи на те, що судом прийнято рішення про визнання грошових вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, реєстр вимог кредиторів ТОВ „Тонус Плюс" підлягає відповідному коригуванню.

Керуючись статтями 1, 23, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Грошові вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 98640, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" (ідентифікаційний код 30475947; 99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1) визнати повністю у сумі 1 024 500,00 грн (один мільйон двадцять чотири тисячі п'ятсот грн 00 коп.) із віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Витрати ОСОБА_1 на оплату судового збору у справі про банкрутство у сумі 1 147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім грн 00 коп.) визнати такими, що підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів у реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс".

Суддя підпис В.О. Головко