Справа № 22Ц-3532/2006р. Головуючий у 1 інстанції Соловей Г.В.
Категорія 01,19 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів Приходька К.П., Заріцької А.О.,
при секретарі Шешко О.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Фастівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
встановив:
у квітні 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до Української пожежно-страхової компанії». Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 10 вересня 2004 року внаслідок ДТП, яке сталося з його вини, був пошкоджений автомобіль марки «Мазда» д\н.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Рішенням від 22 листопада 2005 року Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області стягнено з нього на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4 717,76 гривень, моральну шкоду в сумі 600 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень, судовий збір в сумі 59,50 гривень.
Згідно полісу за №НОМЕР_2 від 13 червня 2004 року його відповідальність за шкоду заподіяну третім особам була застрахована у відповідача. 13 вересня 2004 року він звернувся до відповідача з заявою в якій повідомив, що відбулася ДТП з його участю.
Відповідач відмовився сплачувати страхове відшкодування мотивуючи тим, що не має правових підстав для сплати страхового відшкодування
Позивач просив суд стягнути з відповідача по справі 4 717,76 гривень основного боргу, 1 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, 59,50 гривень плаченого державного мита, 500 гривень послуг адвоката.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року позов задоволений частково, стягнено з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача 4 717,76 гривень основного боргу, 59,50 гривень сплаченого державного мита, 500 гривень послуг адвоката, в задоволені решти позовних вимог, відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення є необгрунтованим, постановленим на неправильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
10 вересня 2004 року внаслідок ДТП, яке сталося з вини позивача, був пошкоджений автомобіль марки «Мазда» д\н.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Рішенням від 22 листопада 2005 року Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області стягнено з нього на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4 717,76 гривень, моральну
шкоду в сумі 600 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень, судовий збір в сумі 59,50 гривень.
Згідно полісу за № НОМЕР_2 від 13 червня 2004 року відповідальність позивача за шкоду заподіяну третім особам була застрахована у відповідача. 13 вересня 2004 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій повідомив, що відбулася ДТП з його участю.
Відповідач відмовився сплачувати страховевідшкодування мотивуючи тим, що не має правових підстав для сплати страхового відшкодування
Статтею 25 Закону України «Про страхування» «порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страхувальником або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Законом України «Про обов»язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» статтею 22 «відшкодування шкоди, заподіяної третій особі» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
Згідно полісу за №НОМЕР_2 від 13 червня 2004 року позивач застрахував свою відповідальність за шкоду заподіяну третім особам у відповідача по справі. Строк дії страхового полісу з 13 червня 2004 року по 12 грудня 2004 року. Таким чином Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» повинна була відшкодувати ОСОБА_2, а не позивач по справі, збитки спричинені позивачем ОСОБА_2
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідач не виконав умови зобов'язання та застосував вимоги ст.623 ЦК України згідно якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Посилання скаржника на те, що рішення суду необгрунтоване та постановлене з порушенням норм матеріального права не приймаються судом до уваги оскільки не грунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.З07,312,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» відхилити, а рішення Фастівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протяти двох місяців.