Справа № 22ц - 3283/2006

Головуючий у першій інстанції Невгад Л.М. Доповідач в апеляційній інстанції Даценко Л.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07    грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області'в складі:

головуючого судді Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Муханько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

У січні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути . з відповідачки на його користь матеріальні збитки, пов"язані із відновленням зруйнованої відповідачкою межової споруди шиферного паркану довжиною 7,11 м на межі розподілу біля сараю Б-1 згідно з кошторисом витрат в сумі 1951 грн. та моральну шкоду завдану неправомірними діями відповідачки в сумі 3000 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2006 року закрито провадження в справі в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в зв"язку з відмовою позивача від позову.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2006 року відмовлено в позові про відшкодування моральної шкоди.

В  апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення і

ухвалити нове, яким задовольнити його позов, стягнути з відповідачки на його користь

моральну шкоду в сумі 1000 грн. та 346 грн. 50 коп. витрат на лікування, посилаючись на

невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм

матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні даної позовної заяви, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач в судовому засіданні не довів факт заподіяння йому відповідачкою моральної Шкоди.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.І ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що 17.11.2005 р. відповідачка ОСОБА_2 зрізала п"ять металевих стовпчиків, на яких кріпився шиферний паркан довжиною 7.1 м, що належить ОСОБА_1

Судом встановлено, що під час судового розгляду даної справи відповідачка добровільно відшкодувала позивачеві понесену ним матеріальну шкоду, пов"язану із зняттям паркану, в зв"язку з чим позивач відмовився від позову в частині відшкодування матеріальної шкоди і.в цій частині позовних вимог провадження в справі закрито.

Як вбачається із заяви позивача від 19.06.2006 р. відповідачка сплатила позивачу 483 грн. 95 коп. за пошкодження паркану, (а.с.99)

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що позивач в судовому засіданні не довів факт заподіяння йому відповідачкою моральної шкоди, не відповідають обставинам справи.

З огляду на викладені обставини справи і вимоги закону вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими, оскільки позивач переніс і переносить душевні страждання в зв"язку з неправомірними діями відповідачки, які виразились у самовільному знятті нею паркану, який належав позивачу.

Згідно роз'яснень п.З постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р. № 4 з наступними змінами та доповненнями під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичих страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

В даному випадку позивачу дійсно заподіяна моральна шкода з вини відповідачки.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач в результаті неправомірних дій відповідачки, пов"язаних із зняттям паркану, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку про відшкодування моральної шкоди на користь позивача у розмірі 500 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про відшкодування 346 грн. 50 коп. витрат на лікування не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.І ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а такі вимоги не заявлялися в суді першої інстанції

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1500 (п"ятсот) грн. моральної шкоди. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.                                                                    Головуючий