Справа N 22 Ц 1847- 2006 року.             Головуючий І інстанції Миронова О.В.

Категорія - 36.                                 Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

УХВАЛА іменем України.

7 грудня 2006 року.                                                             м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Кутової Т.З. та Данилової О.О.,

із секретарем судового засідання Негрун І.О.,

з участю :

прокурора Пасічніченко В.М.,

відповідачки ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 переглянула рішення місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 7 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-

установила:

13 грудня 2005 року ОСОБА_3 пред'явив зазначений позов, в якому просив зменшити розмір аліментів, стягуваних з нього за рішенням місцевого Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2005 року на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, та сина ОСОБА_5, з 400 гривень на місяць до 1/3 частини усіх видів його заробітку.

Таку вимогу обґрунтовував тим, що вдруге одружився, має постійне місце роботи, а, відповідно, і постійний заробіток у розмірі 560 гривень на місяць.

Вирахування з цього заробітку 400 гривень аліментів, практично позбавляє його засобів існування.

Посилаючись на наведене просив про задоволення позову.

Рішенням місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської област від 7 серпня 2006 року позов задоволено.

Не погоджуючись із таким процесуальним документом, відповідачка його оскаржила й просила скасувати, оскільки, як на її думку, суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, а саме, не взяв до уваги інвалідність сина та постійне приховування позивачем свого заробітку.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що сімейний та матеріальний стан позивача змінився, а тому, відповідно до ст. 192 СК України, є підстави для зменшення раніше визначеного розміру аліментів, стягуваних на користь відповідачки на утримання 2-х спільних дітей сторін.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції щодо них і результату вирішення справи, вважає вірними, обгрунтованими й законними.

Так, статтями 183, 184, 192 СК України, визначено, що розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Як вбачається з матеріалів справи, з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі.

На день розгляду судом зазначеного позову позивач одружився й має постійний заробіток.

Стягувані з нього аліменти становлять понад 1/2 частину указаного заробітку і унеможливлюють його фізичне існування.

За такого, у суду першої інстанції були підстави для зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх нарахування.

При цьому, обрання судом виписаного вище способу нарахування аліментів не можна вважати утиском інтересів дітей, оскільки СК України визначає цей спосіб як основний. Крім того, у разі збільшення заробітку платника, автоматично збільшуватиметься і розмір аліментів, що позбавляє стягувачку необхідності повторних звернень до суду з вимогою про збільшення розміру аліментів.

Тому, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Що ж до твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про приховування позивачем дійсних доходів, то воно не може бути взяте до уваги, оскільки спростовується наявними у справі довідками.

Крім того, навіть наявність таких фактів само по собі не може впливати на спосіб стягнення аліментів, а є підставою для їх перерахунку у виконавчому провадженні.

Стосовно твердження апелянтки про неврахування судом стану здоров'я сина, то воно безпідставне, оскільки суд таки врахував стан здоров'я дитини і, крім того, оскаржене рішення не позбавляє відповідачку можливості звернутися з позовом про участь батька у додаткових витратах на дитину.

Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія судців ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської област від 7 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.