Справа № 22-ц- 3556.                       Головуючий у 1-й інстанції- Устимчук М.Ю.

Доповідач-Суханова Є.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого- Юровської Г.В.,

суддів-Суханової Є.М., Яворського М.А.,

при секретарі- Левочко І.Я.,

розглянула матеріали з апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу судді Макарівського районного суду від 17 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Мотижинської сільської ради, ОСОБА_2про визнання недійсним та скасування рішень Мотижинської сільської ради та визнання недійсним Державних актів про право приватної власності на землю;

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Макарівського районного суду від 17 жовтня 2006 року було відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі того, що вона підлягає розгляду у адміністративному провадженні.

Не погодившись з висновками, наведеними в ухвалі суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню .

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Макарівського районного суду від 17 жовтня 2006 року відмовлено у відкритті провадження по справі з посиланням на вимоги ст. 122 ЦПК України, а саме справа не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, оскільки має бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Апелянт намагаючись спростувати цей висновок суду послався на те, що спір його носить цивільний характер, однак з такою позицією апелянта не погоджується колегія суддів, так як з позовної заяви вбачає, що апелянту на підставі рішення Мотижинської сільської Ради Київської області від 07.09.1992 року було надано позивачу земельну ділянку площею 0,2 га в селі Мотижин для будівництва дачного будинку.

Рішенням Мотижинської сільської Ради Київської області від 22.11.1998 року було прийнято рішення про надання дозволу безоплатної передачі позивачу (приватизації) земельної ділянки площею 0,1831 га в АДРЕСА_1.

Рішенням Мотижинської сільської Ради Київської області від 27.04.1994 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_2 (відповідачу)земельної ділянки

площею 0, 25 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1

Рішенням Мотижинської сільської Ради Київської області НОМЕР_1 було прийнято рішення про надання дозволу на безоплатну передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2269 га в АДРЕСА_1. Також позивач звертаю увагу суду, що ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку позивача та фактично у відповідача перебуває.у користуванні 0,264 га, в тому числі й земельна ділянка апелянта.

Дійсно, в цій частині вбачається спір про право на земельну ділянку між сторонами, але позовні вимоги позивача складаються з двох частин - визнання недійсним рішень селищної ради про надання земельних ділянок, що вирішуються на підставі вимог ст. 17 КАС України.

На підставі вимог ч.2 ст. 126 ЦПК України залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз"єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що питання про визнання недійсним та скасування рішень виконкому та селищної ради відноситься до адміністративних позовів, що розглядають на підставі вимог ст. 17 КАС України; пов"язані з ним позовні вимоги позивача-про визнання недійсними Державних актів про право приватної власності на земельну ділянку можуть бути вирішені у цивільному провадженні, зважаючи на результати розгляду адміністративного позову,( що міститься у першій частині позову позивачки).

Тому суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження по позовній заяві позивача.

На підставі наведеного, ст. 17 КАС України, ст. 122 ЦПК України, ст. 305 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу судді Макарівського районного суду від 17 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.