СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

10 липня 2006 року

Справа № 2-5/6664-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Заплави Л.М.,

                                                                                          Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: Привалова І.В., довіреність № 01/59 від 12.01.2006;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Гаврилюк М.П.) від 10.04.2006 у справі №2-5/6664-2006

за позовом           Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)

до           Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт" (вул. Аврори, 28, смт. Восток, м.Ялта, 98600)

    

про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя М.П. Гаврилюк) від 10.04.2006 у справі № 2-5/6664-2006 відмовлено у позові Фонду майна Автономної Республіки Крим до Спільного Українсько-російського  підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт" про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації.

Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити з тих підстав, що Спільне Українсько-російське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт" було створено з порушенням законодавства, його установчі документи не відповідають статті 154 Цивільного кодексу України, статтям 80, 81, 87 Господарського кодексу України, статтям 24, 38, 40-43 Закону України „Про господарські товариства”, а також що ним у порушення Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України”, Закону України „Про власність” використовуються об’єкти незавершеного будівництва санаторного комплексу, що є власністю України та зараховані йому на баланс у порушення законодавства.

          Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, надіслав телеграму про відкладення слухання справи, яка надійшла до суду після оголошення резолютивної частини постанови.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У лютому  2006 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом до Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт", просив визнати недійсними установчі документи та скасувати державну реєстрацію Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт", мотивуючи тим, що Спільне Українсько-російське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт" було створено з порушенням законодавства, його установчі документи не відповідають статті 154 Цивільного кодексу України, статтям 80, 81, 87 Господарського кодексу України, статтям 24, 38, 40-43 Закону України „Про господарські товариства”.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його необґрунтованим з огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт" ( а.с.14-15).

          Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на відповідність установчих документів Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт" статті 6 Угоди між Україною та Російською Федерацією „Про  взаємне  визнання  прав  та регулювання  відносин власності” від 15 січня 1993 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 22.06.1993 № 3313-ХII, Закону України „Про підприємства в Українській РСР” від 27.03.1991, Закону України „Про господарські товариства” від 19.09.1991, Закону України „Про іноземні інвестиції” від 13.09.1992.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спір стосується чинності правоустановчих документів юридичної особи, створеної у 1993 році, відповідність їх законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент утворення підприємства норм, але щодо прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання  чинності Цивільним кодексом України застосовуються положення  зазначеного нормативного акту та спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України та Закон України „Про господарські товариства”.

Відповідно до статті 25 Цивільного кодексу Української РСР юридична особа діє на підставі статуту (положення).

Згідно зі статтею 26 Цивільного кодексу Української РСР юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації  даного  виду,  -  з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що Спільне Українсько-російське  підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” було створено 29.01.1993. Засновниками виступили Державний концерн «Біопрепарат»(м. Москва) і акціонерне товариство «Шаркон-Інко»(м. Донецьк). Статут підприємства був зареєстрований рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради 29.01.1993 № 35.

Відповідно до статті 2 Статуту, метою створення підприємства є завершення будівництва санаторного комплексу Концерну, перепрофілювання і створення на його базі Бізнес-Центра з готелем на рівні трьох-чотирьох-зіркового.

Державний концерн «Біопрепарат»був створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 04.04.1991 № 171 і є правонаступником Головного управління «Біопрепарат»при Міністерстві медичної промисловості СРСР.

До складу зазначеного концерну входила Дирекція підприємств, що будуються, м. Ялта, Крим.

27.08.1993 Державний концерн «Біопрепарат» передав у якості статутного внеску до новоствореного Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” об’єкт незавершеного будівництва санаторного  комплексу  на  500 місць у  місті Ялта,  що  знаходився на балансі Дирекції підприємства, що будується, санаторію у місті Ялта Головного Управління «Біопрепарат»Міністерстві медичної  і мікробіологічної промисловості СРСР.

Відповідно до  наказу Державного концерну «Біопрепарат»від 26.04.1991  №42 встановлено, що надалі, до початку функціонування Фонду  державного майна Союзу РСР і розмежування майна на загальносоюзну власність союзних республік, Державному концерну «Біопрепарат»делегуються права власника на управління державним майном, закріпленим за підприємствами,   об’єднаннями  і організаціями союзного підпорядкування , що входять до концерну.

Однак згідно з Постановою Верховної Ради України  „Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності” № 2116-ХII від 14.02.1992 заборонено передачу функцій щодо   управління майном підприємств, установ і організацій, що є у  загальнодержавній  власності,  іншим органам   державного управління,  а також корпораціям, концернам,  асоціаціям та іншим об'єднанням.

Статтею 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991 встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ,  організацій  та  інших  об'єктів  союзного підпорядкування, розташованих на території  України,  є  державною власністю України.

Таке право підтверджене також статтею 1 Угоди між Україною та Російською Федерацією „Про  взаємне  визнання  прав  та регулювання  відносин власності” від 15 січня 1993 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 22.06.1993 № 3313-ХII, відповідно до якої у власність України перейшло майно, у тому числі фінансові ресурси підприємств, установ, організацій, структурних одиниць і підрозділів підприємств, установ і організацій колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території України.

Отже, за таких обставин формування статутного фонду Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” відбулося з порушенням норм Закону України „Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, розташовані на території України”, оскільки Державний концерн «Біопрепарат»перевищив свої повноваження по розпорядженню майном підприємства, яке знаходилось на території України, а саме –Дирекції підприємств, що будуються, м. Ялта, Крим.

Крім того, згідно з інформаційним повідомленням про іноземну інвестицію в Україні від 09.08.1994 реєстр. № 1343/110/1 Державний концерн «Біопрепарат»зареєстрував іноземну інвестицію. В рахунок частки до статутного фонду інвестор вніс об'єкти незавершеного будівництва на суму 87500000, крб., що складало за даними повідомлення 134452 доларів США. Повідомлення підписане за іноземного інвестора генеральним директором Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” А.Д.Жоровим за довіреністю Державного концерну «Біопрепарат»від 15.07.1994.

Однак, як свідчать матеріали справи, розпорядженням Державного комітету Російської Федерації з управління державним майном від 18.05.1994 № 1099-р Державний концерн «Біопрепарат»був перетворений у РАООТ «Біопрепарат».

Відповідно до частини 1 статті 37 Цивільного кодексу Української РСР юридична особа припиняється  шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Статтею 38 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що припинення державних організацій, що є юридичними особами, провадиться тим органом, за рішенням якого вони утворюються.

Отже,  на час видачі Державним концерном „Біопрепарат” довіреності на користь Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” для реєстрації іноземної інвестиції, а саме на 15.07.1994 такої юридичної особи, як Державний концерн „Біопрепарат” не існувало.

З огляду на вищенаведене хибним є висновок суду першої інстанції стосовно визнання внеску у статутний фонд Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” об’єкту незавершеного будівництва іноземною інвестицією.

Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів „Про режим іноземного інвестування” від 20.05.1993 № 55-93 державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою Міністрів Республіки Крим,    обласними,  Київською  та Севастопольською державними адміністраціями до початку,  в  період або  після фактичного  здійснення  інвестицій  шляхом  подання іноземними інвесторами до зазначених органів  інформації  у  трьох примірниках згідно з встановленою Міністерством фінансів України формою. Зазначена у цій статті інформація може подаватись особисто іноземним інвестором, через офіційних представників іноземного інвестора або надсилатись поштою.

Отже,  при створенні Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” мало місце також  порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів „Про режим іноземного інвестування” від 20.05.1993 № 55-93.

Також матеріали справи свідчать, що згідно із Статутом Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт”, зареєстрованим 29.01.1993, статутний фонд товариства складає у перерахуванні на гривні 2500 грн.

Зміни до Статуту рішенням зборів акціонерів не затверджувалися, були затверджені рішенням засідання правління (протокол № 3 від 15.11.2001)  та зареєстровані виконкомом Ялтинської міської ради 31.10.2001, статутний фонд товариства не змінювався.

За даними балансу Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” станом на 01.10.2003, статутний капітал товариства складає 2500 грн., додатковий вкладений капітал складає 87464, 8 грн.

Іноземну інвестицію у вигляді об'єктів незавершеного будівництва на суму 87500000 крб. - 134452 доларів США в рахунок внеску до статутного фонду інвестор - Державний концерн «Біопрепарат»зареєстрував 09.08.1994. Дані про проведення зборів акціонерів з питання збільшення статутного фонду товариства відсутні. Згідно із Статутом і даними бухгалтерського обліку статутний фонд з моменту реєстрації товариства не змінювався. Внесок Державного концерну «Біопрепарат»у вигляді змін до Статуту зборами акціонерів не приймався, в органах реєстрації не зареєстрований. Відсутні відомості про додаткову емісію акцій на суму внеску, зареєстрованих в повідомленні про іноземну інвестицію.

Згідно з частиною 5 статті 38 Закону України "Про господарські товариства" зміни статуту, пов'язані із збільшенням  статутного фонду, повинні  бути зареєстровані  органом, що зареєстрував статут акціонерного  товариства,  після  реалізації  додатково  випущених акцій.

Таким чином, Спільне Українсько-російське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” не усунуло порушень, які були допущені при реєстрації підприємства і ці порушення продовжують існувати у теперішній час.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення  є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних  засад і змісту законодавства України.

Отже, у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, зазначене рішення вищенаведеним вимогам не відповідає та підлягає скасуванню.

Пункт 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України надає суду апеляційної інстанції право, скасувавши рішення, прийняти нове.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом  недійсною  державної реєстрації юридичної  особи  через  допущені  при  її  створенні порушення,  які не  можна  усунути,  а  також  в  інших  випадках, встановлених законом.

Оскільки, як було зазначено вище, при створенні Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” були допущені порушення норм Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України „Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності” № 2116-ХII від 14.02.1992, Закону України „Про іноземні інвестиції” від 13.09.1992 і ці порушення усунути неможливо, позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсними установчих документів та державної реєстрації Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

      1.Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.

       2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2006 у справі № 2-5/6664-2005 скасувати.          

3. Позов Фонду майна Автономної Республіки Крим до Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації задовольнити.

Визнати недійсними установчі документи та державну реєстрацію Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт”, здійснену рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 35 від 29.01.1993.

Стягнути з Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” (с.м.т. вул. Аврори, 28, м. Ялта; п/р 260070003740 у КРФ АТ "Кредит Банк (Україна), МФО 324913, ЕДРПОУ 19451923)  на користь Державного бюджету, Ленінський район (банк одержувача: УДК у місті Севастополі, МФО 824 509, ОКПО 24035598) державне мито в сумі 127,50 грн.

Стягнути з Спільного Українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” (с.м.т. вул. Аврори, 28, м. Ялта; п/р 260070003740 у КРФ АТ "Кредит Банк (Україна), МФО 324913, ЕДРПОУ 19451923) на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (м. Київ, пр. Оболонський, 23-А, п/р 260020114180001 в ВАТ "Банк Універсальний", МФО 325707, ОКПО 30045370) 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.           

                                        

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                О.Г. Градова