Справа №11 -629/2006 року Категорія: ст. 185 ч. З КК України
Головуючий в 1-й інстанції Шевчук В. І. Доповідач Курдзіль В. Й.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді: Бережного С. Д. суддів: Курдзіля В. И., Бойко Л. В. з участю прокурора: Леськіва В. О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2006 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, учня 11 класу ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого, засуджено:
за ч.З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено, з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, засуджено:
за ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено, з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:
31 березня 2005 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, згідно ст. 75 КК України, засуджено:
за ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі
У відповідності до ст. 71 КК України до нового покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком, та остаточно, за сукупністю вироків, призначено - 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на взяття його під варту із зали суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 15 серпня 2006 року.
Доля речових доказів визначена у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ніч з 22 на 23 травня 2006 року біля 24 години, в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, за ініціативою ОСОБА_1 проникли в господарство ОСОБА_4, де з автомобіля „ВАЗ-21063" д.н.з. НОМЕР_1, належного ОСОБА_5 таємно викрали його майно на загальну сумму 1 122 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок Ізяславського районного суду змінити та застосувати щодо нього ст. 69 КК України. Зокрема, зазначено, що судом невірно кваліфіковані його дії за ч. З ст. 185 КК України, оскільки він у житло не проникав. Тому, просить перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 185 КК України .На думку апелянта суд не взяв до уваги обставини, що пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, позитивні характеристики, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, перебування на утриманні малолітньої дитини.
Засуджені ОСОБА_1, та ОСОБА_2 вирок не оскаржили.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на заперечення проти апеляції, вивчивши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.
Висновок суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки чужого майна з проникненням в сховище при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, сам підсудній ОСОБА_3 вину свою визнав і пояснив, що дійсно разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з автомобіля потерпілого, що знаходився у господарстві ОСОБА_4 викрали майно.
Ці ж обставини підтверджено показаннями: ОСОБА_1, ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, іншими доказами.
Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. З ст.185 КК України.
Що ж стосується доводів апеляції про необхідність перекваліфікації дій підсудного, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки встановлено, що крадіжка вчинена не з житла, а з іншого сховища, автомобіля, що знаходився під дерев'яним навісом на території обгородженого господарства ОСОБА_4
Покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст.о КК України, з урахуванням всіх обставин справи, в тому числі, що його пом'якшують і на які є посилання у апеляції.
Колегія суддів підстав для зміни вироку не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
вирок Ізяславського районного суду від 15 серпня 2006 року, щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.