АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/15442/13 Головуючий у 1 інстанції: Кириленко Т.В.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.

при секретарі Лужецькій І.С.

за участю представника позивача БерезюкВ.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 лютого 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

В жовтні 2010 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 загальної суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 144320,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 березня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №07-929/08-ШД про надання кредитних коштів у розмірі 15000 грн., терміном до 24 березня 2011 року, зі сплатою 0,0001% річних.

Проте, позичальник умов договору не дотримався, внаслідок чого станом на 02 вересня 2010 року в нього виникла заборгованість в сумі 144320,68 грн., що складається з 15000 грн. основної суми боргу, 12019,70 грн. нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, 7875 грн. по оплаті щомісячної комісії, 109425,98 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії.

ОСОБА_2 є поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_3, на підставі Договору поруки №07-929/08-ШД-П.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 03 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту в розмірі 15000 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 12019,70 грн., щомісячну комісію в розмірі 7875 грн., пеню в розмірі 27019,70 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по кредиту в розмірі 15000 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 12019,70 грн., щомісячну комісію в розмірі 7875 грн., в позовних вимогах до неї просить відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не перевірено правильність розрахунків заборгованості за відсотками, вимоги задоволено без застосування строків спеціальної позовної давності до неустойки, про що заявлялось у суді першої інстанції. Посилається на те, що порука не поширюється на обов»язок по сплаті пені за порушення строків сплати комісійної винагороди, окрім того, умови кредитного договору не передбачають сплату неустойки за порушення строків сплати комісійної винагороди. Вказує на те, що не отримувала від банку вимоги про дострокове виконання зобов»язань. Зазначає, що до умов кредитного договору внесені зміни щодо підвищення розміру процентної ставки з 0,0001% до 36% з 11 червня 2008 року, проте поручителя про такі зміни не повідомлено, що вважає наслідком припинення поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України. Окрім того, вважає, що порука є припиненою на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки позичальник не виконував свого зобов»язання від початку укладення договору.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, 25 березня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №07-929/08-ШД про надання кредитних коштів у розмірі 15000 грн., терміном до 24 березня 2011 року, сплатою 0,0001% річних.

25 березня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №07-929/08-ШД-П, згідно з яким поручитель зобов»язалась відповідати за зобов»язаннями ОСОБА_3 по Кредитному договору.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позичальником порушено кредитне зобов»язання, яке підлягає виконанню солідарно з поручителем, при цьому, судом зменшено розмір неустойки на підставі ст.551 ЦК України.

Такі висновки суду є вірними, ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що судом не перевірено розрахунок заборгованості з відсотками відхиляється колегією суддів, з огляду на наступне.

Матеріали справи містять детальний розрахунок відсотків із зазначенням відповідного періоду використання кредитних коштів, кількістю днів використання та відсотковою ставкою, а також наведена формула, за якою розраховані відсотки. Апеляційна скаргу не містить обґрунтованих доводів, в чому полягає невірність розрахунку, відтак такі доводи відхиляються колегією суддів.

Пунктом 6.1 Кредитного договору визначено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до вказаних умов договору позивачем здійснено розрахунок пені за весь період прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів, що становить 109425,98 грн.

За змістом ст.551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Застосувавши правила вказаної статті, судом першої інстанції зменшено розмір неустойки та вирішено стягнути з відповідачів 27019,70 грн., що є меншою сумою, ніж розмір пені, обрахований в межах річного терміну. Відтак, доводи апеляційної скарги щодо застосування спеціальних строків позовної давності до вимог в частині стягнення пені не можуть бути підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення поручителя про необхідність дострокової сплати суми заборгованості за кредитним договором, відхиляються колегією суддів, ураховуючи, що за змістом ст.ст. 1050, 1054 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором встановлено обов»язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

В пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз»яснено, що пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред»явлення до нього позову.

Відтак, само по собі не направлення поручителю письмового повідомлення про необхідність сплати всієї суми заборгованості не є перешкодою для реалізації права кредитора звернутись у будь-який час за захистом порушених прав до суду у випадку порушення боржником своїх зобов»язань.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що порука не поширюється на обов»язок по сплаті пені за порушення строків сплати комісійної винагороди, окрім того, умови кредитного договору не передбачають сплату неустойки за порушення строків сплати комісійної винагороди, відхиляються колегією суддів, оскільки умовами п.2.2 Договору поруки №07-029/08-ШД-П від 25 березня 2008 року визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків, що відповідає також вимогам ч.2 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до пункту 4.7 умов Кредитного договору №07-929/08-ШД від 25 березня 2008 року передбачена сплата позичальником комісійної винагороди, при цьому, умовами пункту 6.1 цього договору передбачена сплата пені за прострочення повернення кредитних ресурсів, а також за порушення позичальником строків платежів, передбачених, у тому числі п.4.7 цього договору.

Доводи апеляційної скарги в частині припинення поруки відхиляються колегією суддів, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

За змістом ч.1 ст.559 ЦК України поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України поруки припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Ураховуючи, що обсяг зобов»язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов»язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, при цьому, умовами пункту4.9 Кредитного договору визначена домовленість про застосування процентної ставки у розмірі 36% за порушення виконання зобов»язань, відтак відсутні підстави уважати про припинення договору поруки з підстав збільшення процентної ставки.

Колегія суддів уважає також безпідставними доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки у зв»язку із пропуском шестимісячного строку пред»явлення вимоги до поручителя, виходячи з того, що згідно ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред»явлення до нього позову. При цьому, в разі пред»явлення вимоги до поручителя, кредитор може звернутись до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

У відповідності до п.3.2 Кредитного договору строк його дій установлено до 24 березня 2011 року, за умовами Договору поруки - строк дії поруки до повного виконання зобов»язань за Кредитним договором. Зважаючи на те, що банк звернувся з позовом до суду 02 грудня 2010 року, твердження апеляційної скарги щодо пропуску шестимісячного строку а звернення до суду із вимогами до поручителя не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах закону.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не має.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді О.І. Шкоріна

А.М.Стрижеус