АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2090 2006 Головуючий по 1 інстанції
р-
Категорія спори, що Фетисова Т.Л.
виникають із договорів оренди
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Бабенка В.М.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
адвокатів
З участю прокурора
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 6 вересня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» про стягнення орендної плати з урахуванням інфляції, вартості майнового паю та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
30.03.2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗАТ «Черкаський агро тепличний комбінат» про стягнення орендної плати з урахуванням інфляції, вартості майнового паю та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 про право на частку майна, що знаходиться у спільній частковій власності Міжгосподарського підприємства по виробництву овочів с. Геронимівка, Черкаського району, Черкаської області йому належить частка в майні вартістю 47 210 грн.
Згідно договору НОМЕР_2 співвласники майна передали його в оренду сільськогосподарському ТОВ «Юна» терміном на 10 років. 28.12.2002 р. укладено новий договір з правонаступником ТОВ «Юна» - СТОВ «Черкаський агротепличний комбінат» терміном на два роки. Назва майна його кількість та вартість вказані в переліку до договору п. 5.1, встановлена орендна плата за користування майном у розмірі 0,008 % від вартості майна на місяць. Після закінчення дії договору відповідач продовжує користуватись майном, проте не виплачує орендну плату.
Вважає, що відповідач зобов'язаний йому сплатити за 2002 р. - 2005 р. включно по 472 грн. за кожний рік, за січень - лютий 2006 р. - 76 грн. Всього 1967 грн.
Крім того, вважає, що відповідач без законних на те підстав користується належним йому майном і тому повинен повернути йому його частку в натурі, або виплатити його вартість визначену свідоцтвом про право власності НОМЕР_1, тобто 47210 грн.
В разі виділу майна в натурі просив виділити йому наступне майно: трактор Т - 4К вартістю 1800 грн., причіп ПСЕ - 12,5 вартістю 800 грн., навантажувач ПУТ - 07 - 900 грн., трактор МТЗ - 80 вартістю 1400 грн., екскаватор - 10845 грн., автомобіль ЗІЛ ММЗ -18205 грн.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь 1967 грн. - плату за оренду майна, з урахуванням індексу інфляції 470 грн., всього 2437 грн.
Стягнути на його користь 47210 грн. - вартість майна, або зобов'язати відповідача передати йому майно в натурі на вказану суму, а саме: трактор Т - 4К вартістю 1800 грн., причіп ПСЕ - 12,5 вартістю 800 грн., навантажувач ПУТ - 07 - 900 грн., трактор МТЗ - 80 вартістю 1400 грн., екскаватор - 10845 грн., автомобіль ЗІЛ ММЗ - 18205 грн.
Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду за порушення його прав в сумі 2000 грн.
29.08.2006 р. ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути на його користь з ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» заборгованість по виплаті орендної плати з урахуванням інфляції в розмірі 2437 грн.; вартість майнового паю в розмірі 47210 грн.; моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 6 вересня 2006р. позовні вимоги позивача задоволені частково.
Стягнуто з ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» на користь позивача заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 318 грн. та судові витрати в сумі 3 грн. 18 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення районного суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, скасувати справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому вказується, що суд першої інстанції не вирішив усі заявлені ним позовні вимоги, що у відповідності до ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та повернення справи на новий судовий розгляд. Так ним заявлено вимоги про стягнення з відповідача вартості орендованого майна або передачу майна в натурі. Проте суд дану позовну вимогу не розглядав. Крім того вважає, що суд не вірно здійснив розрахунок орендної плати та не врахував індекс інфляції. Також безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди майна, при цьому строків виплати орендної плати договором не встановлено, вимога про сплату орендної плати ОСОБА_1 не ставилась і направлена ним відповідачу лише 30.05.2006 р. У зв'язку з цим, суд першої інстанції вважав, що відсутнє прострочення платежу з боку відповідача, а отже і підстави для стягнення інфляційних коштів. Орендна плата належна позивачу складає на місяць 8грн. 16 коп., за період з грудня 2002 р. по лютий 2006 р. за 39 місяців склала 318грн. 24 коп., яку і було стягнуто судом. Відмовляючи у частині стягнення моральної шкоди, районний суд виходив з того, що ні договором ні спеціальним законом не встановлено обов'язку відповідача про відшкодування такої шкоди також позивач не довів її заподіяння.
Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд.
Згідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наряду з розглянутими позовними вимогами, позивачем також заявлялась вимога про стягнення з відповідача вартості орендованого майна або передачу майна в натурі, проте дана вимога судом першої інстанції не розглянута та по ній не прийнято рішення. Цей недолік суду не міг бути усунутий додатковим рішенням, оскільки при розгляді справи, були допущені і інші процесуальні порушення, а саме, суд на порушення ст. 33 ЦПК України, не притягнув до участі в справі співвласників майнових паїв, так як згідно до договору НОМЕР_2 «Про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності» співвласники домовились спільно володіти, користуватись і розпоряджатись майном, яке належить їм на праві спільної часткової власності, як єдиним майновим комплексом - п. 1.1 наведеного договору.
Таким чином при вирішенні питання про стягнення вартості майна або передачу майна в натурі співвласники повинні бути притягнуті до участі у справі.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити питання у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 6 вересня 2006р. скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту проголошення.