ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 грудня 2006 р.

№ 2/235

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року

у справі

№ 2/235 господарського суду м. Києва

за позовом

Агротехнічної корпорації "Украгроком"

до	Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна"

про	спонукання до виконання дії,

за участю представників сторін:

АК "Украгроком" – Алєксєєнко І.О. (дов. від 02.08.2006 № 245).

АК АПБ "Україна" –Усатюк Л.Л. (дов. від 17.07.2006 № 101);

встановив:

                    У квітні 2006 року позивач - Агротехнічної корпорації "Украгроком" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" про виключення з ліквідаційної маси АК АПБ "Україна" кошти у розмірі 220 000 грн., які належать йому на праві власності.

Вказував, що  01.03.2006 р. звернувся до ліквідатора відповідача з листом, яким вимагав перерахувати протягом 10 банківських днів суму задоволених рішенням господарського суду м. Києва від 16.12.2003 р. у справі № 23/807 вимог у розмірі 220 000,00 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу без включення вимог у чергу кредиторів, які відповідачем виконані не були.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14 червня 2006 року (суддя Домнічева І.О.)  позов задоволено частково.  Зобов'язано АК АПБ "Україна"  до погашення вимог кредиторів згідно із затвердженими реєстром вимог кредиторів протягом п'яти днів з моменту набуття рішенням чинності виключити з ліквідаційної маси АК АПБ "Україна" кошти у розмірі 220000,00 грн., які належать на праві власності АК "Украгроком" шляхом перерахування на його користь з накопичувального рахунку АК АПБ "Україна" коштів у розмірі 220000,00 грн. основного боргу, які сплачені відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2002 р, який визнано недійсним рішенням господарського суду Рівненської області від 19.07.2002 р. у справі № 14/137. Видано наказ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15 червня 2006 року з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти АК АПБ "Україна" в розмірі 220 000,00 грн. основного боргу, 170 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які знаходяться на накопичувальному рахунку відповідача, або на інших рахунках, виявлених державним виконавцем в процесі виконання рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2006 у справі № 2/235.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року (колегія суддів у складі: Н.В.Капацин –головуючий, Т.Б. Данилова, Н.М.Губенко) рішення господарського суду м. Києва від 14.09.2006 р. залишено без змін. Ухвалу господарського суду м. Києва від 15.09.2006 р. про забезпечення позову скасовано.

В касаційній скарзі Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити АК "Украгроком" у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального права, на їх невідповідність дійсним обставинам справи, а також на порушення прав інших кредиторів відповідача.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду  в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, оскільки   ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2002 р. між ВК "Украгроком" та ЗАТ "Аквавіта", за згодою регіонального уповноваженого ліквідаторра банку "Україна" по Хмельницькій області,  було укладено договір купівлі-продажу № 1 на автоматичну дінію розливу води та комплект обладнання по виготовленню ПЕТ-пляшки. На виконання умов договору АК "Украгроком" платіжним дорученням № 413 від 05.04.2002 р. перерахував на користь регіонального уповноваженого ліквідатора банку "України" по Хмельницькій області грошові кошти у розмірі 220 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.07.2002 р. у справі № 14/137, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2003 р.,  договір купівлі-продажу № 1 від 04.04.2002 р. визнано недійсним.

У зв'язку з визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу рішенням господарського суду м. Києва від 16.12.2003 р. у справі № 23/803 стягнуто з Агентства з питань банкрутства Київська дирекція –ліквідатора АК АПБ "Україна" на користь АК "Украгроком" 220000,00 грн. основного боргу, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою від 26.12.2004 р. Агентство з питань банкрутства  було змінено на Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" у зв'язку з правонаступництвом. Видано новий наказ на виконання рішення суду у справі № 23/807.

Виконавче провадження закінчено 19.01.2005 р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції при примусовому виконанні наказу № 23/807 від 26.10.2004 р. згідно з п. 7 ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження" передачею  виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника-юридичної особи, або арбітражному керуючому  у разі визнання боржника банкрутом.

Згідно з роз'ясненням господарського суду м. Києва у справі № 23/807 позивача визнано поточним кредитором по відношенню до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", оскільки його вимоги по стягненню грошових коштів виникли  після  відкриття ліквідаційної процедури банку, а тому не могли бути включені до переліку акцептованих  ліквідатором вимог для затвердження Національним банком України та віднесені до певної черги задоволення  вимог кредиторів, а тому є вірними висновки судів попередніх інстанцій  про те, що для  стягнення коштів на підставі рішення господарського суду м. Києва у справі № 23/807 позивачу слід звертатися до ліквідатора банку "Україна".

Ст. 87 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (далі Закон) встановлено, що ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно зі ст. 92 Закону  з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:

1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

В той час ст. 92 (ч.2, 3) встановлено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) банку. При виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України.

Н підставі ст. 92 Закону ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;  виконує функції з управління та розпорядження майном банку; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством; виконує повноваження органів управління банку;  очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Ст. 2 Закону визначено, що ліквідаційна маса –це усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації.

Враховуючи те, що на момент відкриття ліквідаційної процедури у ліквідаційну масу відповідача було включено майнові права заставодержателя, а в подальшому й 306000,00 грн., які ТОВ "Острозький завод мінеральних вод" перерахував в обмін на право власності на обладнання та лінію розливу води, а тому кошти АК "Украгроком", в обмін на які право власності на це обладнання йому передано не було, включені до ліквідаційної маси безпідставно. Зважаючи на рішення господарського суду м. Києва у справі № 23/807 у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення цих коштів позивачу в примусовому порядку з моменту видачі наказу від 26.10.2004 № 23/807.

Строк виконання грошових зобов'язань Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" настав після закінчення строку, передбаченого Законом України "Про банки і банківську діяльність" для приймання вимог кредиторів та складення переліку акцептованих ліквідатором вимог для затвердження Національним банком України, оскільки правовідносини виникли у результаті укладення договору купівлі-продажу № 1 між ЗАТ "Аквавіта" за згодою Регіонального уповноваженого ліквідатора банку "Україна" по Хмельницькій області,  колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача по стягненню грошових коштів не могли бути включені до переліку акцептованих ліквідатором вимог для затвердження Національним банком України та віднесені до певної черги задоволення вимог кредиторів. Зобов'язання відповідача щодо повернення грошових коштів не виконані, а кошти безпідставно зараховані до ліквідаційної маси.

Зважаючи на пріоритетність норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо ліквідаційної процедури по банку відповідача, порядок погашення вимог кредиторів банку, що знаходяться в процедурі ліквідації, визначений стаття 91-98 Закону. У вказаному порядку задоволення черг кредиторів не передбачаються ті вимоги кредиторів, які виникли під час проведення ліквідації,  а  вимоги позивача  щодо погашення основного боргу у розмірі 220000,00 грн. підлягають погашенню до задоволення вимог кредиторів за чергами шляхом та виключення цих коштів з ліквідаційної маси як безпідставно отримані.

Оскільки Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" не надано судам  доказів включення суми 220000,00 грн. по наказу № 23/807 в реєстр вимог кредиторів або повернення його стягувачеві, а тож пояснення щодо підстав та доказів зарахування спірних коштів до ліквідаційної маси та їх знаходження у теперішній час, колія суддів погоджується з рішенням судів попередніх інстанції про виключення з ліквідаційної маси банку вказаних коштів, які сплачені відповідачу на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 04.04.2004 р., який визнано недійсним рішенням господарського суду Рівненської області від 19.07.2002р. у справі № 14/137,

Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою,  а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                  

П О С Т А Н О В И В:

     

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року у справі № 2/235 залишити без змін.

Головуючий -                                                              М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                            І.Ю.Панова

                                                                                                    О.В.Яценко