РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 4/18-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

заявника - не з'явився

боржника - не з'явився

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - Лукашин Є.В. (довіреність №547-О від 20.02.2012 року)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року у справі № 4/18-Б (суддя Гнисюк С.Д.)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій"

про визнання банкрутом (в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79 грн. пені)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.03.2010 року за заявою ТОВ "Тридента Агро" було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.04.2010 року визнано майнові вимоги ініціюючого кредитора до боржника; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Паламарчука О.А.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.08.2012 року, зокрема, визнано вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до боржника на суму 7035746,04 грн. основного боргу; зобов'язано розпорядника майна Паламарчука О.А. включити визнані господарським судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника з віднесенням їх до таких черг задоволення: у сумі 3825382,06 грн. основного боргу - до першої черги як забезпечені заставою; у сумі 3210363,98 грн. основного боргу - до четвертої черги, включити в реєстр вимог кредиторів боржника окремим рядком вимоги в розмірі 106691,79 грн. пені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року, зокрема, скасовано п.5 та п.6 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області від 22.08.2012 року (суддя Лозинська І.В.); в задоволенні заяви Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції з грошовими вимогами до боржника в розмірі 252032,19 грн. боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб відмовлено; визнано вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до боржника на суму 3825382,06 грн. основного боргу - до першої черги як забезпечені заставою; в задоволенні решти грошових вимог у сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79 грн. пені - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року та ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.08.2012 року в частині розгляду вимог Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишено без змін, а в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" скасовано; справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10 жовтня 2013 року у справі №4/18-Б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корецький аграрій» про визнання банкрутом (в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79 грн. пені) відмовлено у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корецький аграрій» в сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79 грн. пені /т.2, а.с.4-8/.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що спірне заставне майно зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Агро», що підтверджується відповідним Свідоцтвом про реєстрацію машини та даними Державних інспекцій сільського господарства у Житомирській та Рівненській областях, а відтак його неможливо включити у ліквідаційну масу боржника, і відповідно, у подальшому реалізувати у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корецький аграрій» для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року у справі №4/18-Б та визнати забезпечені заставою майна боржника грошові вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Корецький аграрій» по кредитному договору №КК301-Г від 09.07.2008 року в сумі 3317055,77 грн. /т.2, а.с. 12-14/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи. ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що оскільки відомості про заставу були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, то застава зберегла свою силу. Новий власник предмета застави ТОВ «Фаворит-Агро» не є добросовісним набувачем. Факт фактичної відсутності заставного майна не може бути підставою для відмови у визнанні заставних вимог кредитора. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає вимоги фактичної наявності заставного майна при розгляді грошових вимог банку.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» прийнято до провадження та призначено дату судового засідання /т.2, а.с.11/.

Арбітражним керуючим було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року у справі №4/18-Б без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення /т.2, а.с. 46-47/. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначає, що судами цілком повно та всебічно досліджено факт відсутності застави та самого предмета застави, встановлено, що саме майно у заставу не передавалось і тому в даній частині вимог ПАТ «Приватбанк» правомірно відмовлено, як кредитору, який пропустив строк звернення з вимогами. Апелянт просить задовольнити свої вимоги у розмірі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79 грн. пені саме за рахунок заставного майна, яке фактично відсутнє у боржника. Вартість предмета застави згідно договору складає 2739318,59 грн.. Кредитор звернувся із пропущенням місячного терміну на звернення (фактично через рік з початку процедури розпорядження майном). А тому суд першої інстанції правомірно відмовив у визнанні таких вимог з підстав, викладених у оскаржуваній ухвалі.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А. /т.2, а.с. 48/

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2013 року, з метою недопущення повторної участі в розгляді справи судді Саврія В.А., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Василишин А.Р.

Безпосередньо в судовому засіданні представник ПАТ КБ "Приватбанк" повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники заявника, боржника, арбітражного керуючого та кредиторів в судове засідання не з'явилися, пояснень стосовно апеляційної скарги не надали, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /т.2, а.с.81-95/. Причин неявки в судове засідання не повідомили.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників заявника, боржника, арбітражного керуючого та кредиторів за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника ПАТ КБ "Приватбанк", розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року № 4212-VI внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII та викладено його в новій редакції.

Частиною 1 Розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Закону №4212-VI передбачено, що цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім: підпункту 14 пункту 7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення", який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування; положень щодо офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, які набирають чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.

Відповідно до п.1-1 ч.1 розділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи стадію, на якій перебуває провадження у справі про банкрутство боржника - розпорядження майном, при розгляді даної справи слід керуватись нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" укладено Кредитний договір №КК-301Г /т.7, а.с.101-108/, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 2465420,73 грн..

Відповідно до п.А.5 вказаного договору, зобов'язання позичальника забезпечуються Договором застави майнових прав №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року за Договором поставки сільськогосподарської техніки №7/1 ГП-К від 20.06.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", з наступним оформленням договору застави.

До вказаного кредитного договору сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 14.04.2009 року, якою були внесені зміни до графіку погашення кредиту.

Відповідно до п.6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавець надав в заставу майнові права на одержання зернозбирального комбайну Lexion 570 та жатки для збирання кукурудзи Conspeed 8-70.

Згідно з п.2 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року, за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 року, зокрема, з повернення кредиту в сумі 2465420,73 грн., сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, у порядку та розмірі, визначених п. 5.1. кредитного договору.

Відповідно до п.6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року після отримання товару боржником за договором з Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" цей товар стає предметом застави.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" на виконання умов договору поставки сільськогосподарської техніки №7ГП-К від 16.05.2008 року передано у власність боржника самохідний зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" 2008 р.в., №58502487 з зерновою жаткою 7,5 м та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" до зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION" с.н.90701233, загальною вартістю 2739318,59 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2008 року №РН-000153.

Відповідно до запису №4 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №30148380 від 31.01.2011 року рухоме майно згідно договору застави №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року на загальну суму 3739318,59 грн. внесено до відповідного реєстру.

Відповідно до акту огляду від 23.11.2009 року сільськогосподарська техніка, що знаходиться в заставі Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" згідно кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 року, а саме зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" (заводський №58502487, №04908ВХ, двигун LGK11247) та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC", перебували в справному стані, зберігалися на господарському дворі місцевої ферми в с. В.Горбаша Новоград-Волинського району Житомирської області.

03.12.2009 року між боржником та Закритим акціонерним товариством "Маслозавод "Прилуки" було укладено договір купівлі-продажу №127, відповідно до п. 1.1. якого боржник зобов'язаний передати у власність Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", а останній зобов'язаний прийняти та оплатити майно, визначене додатком №1 до даного договору, загальною вартістю 2053171,33 грн..

Згідно з додатком №1 до вказаного договору підлягає продажу наступне майно: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC".

Відповідно до видаткової накладної №ЛНА-000001 від 03.12.2009 року боржник передав Закритому акціонерному товариству "Маслозавод "Прилуки" зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" на загальну суму 2053171,33 грн.

04.12.2009 року між боржником та Закритим акціонерним товариством "Маслозавод "Прилуки" було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з п. 1 якої сторони за даною угодою дійшли до взаємної згоди про припинення зобов'язання боржника перед Закритим акціонерним товариством "Маслозавод "Прилуки" по поверненню попередньої оплати за непоставлене зерно згідно договору купівлі-продажу від 02.06.2008 року в розмірі 2053171,33 грн. шляхом зарахування зустрічного однорідного грошового зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки" перед боржником по сплаті 2053171,33 грн. згідно договору купівлі-продажу №127 від 03.12.2009 року.

Відповідно до інформації, що міститься в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі "Корпорація 2" та надана Державною інспекцією сільського господарства у Житомирській області, вказаний вище зернозбиральний комбайн був зареєстрований за боржником (34700, Рівненська область, Корецький район, м. Корець, вул. Київська, 8) (свідоцтво серії ВК №729366 від 04.12.2009 року) та 07.12.2009 року був знятий з обліку; за Відкритим акціонерним товариством "Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича (13251, Житомирська область, Чуднівський район, с. Галіївка, вул. Заводська, 20) (свідоцтво серії АС №018802 від 11.02.2010 року) та 01.04.2011 року був знятий з обліку.

На даний час згідно даних Державних інспекцій сільського господарства у Житомирській та Рівненській областях відповідний комбайн зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро".

Згідно з договором №25/02/11 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 25.02.2011 року Відкритим акціонерним товариством "Галіївський маслозавод ім. В.М. Мазуркевича" було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", заводський №58502487, реєстраційний №03440 АМ, 2008 р.в., № двигуна LGK 11247 (в комплекті з жаткою CLAAS С-750, державний №71914087) та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" за ціною 201600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №00785 від 28.02.2011 року та податковою накладною №785 від 28.02.2011 року.

Відповідно до акту перевірки предмету застави від 08.04.2011 року, складеного представниками Корецького відділення ПАТ КБ "Приватбанк", на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 8, не виявлено предмету застави, а саме зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570" з зернозбиральною жаткою 7,5 м та жатки кукурудзяної "Conspeed 8-70FC", які прийняті в забезпечення по кредиту згідно договору №КК-301Г від 09.07.2008 року.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію машини серії АС №133275 від 11.04.2011 р. власником зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570", заводський №58502487, реєстраційний №22950 ВК, 2008 р. в., № двигуна LGK 11247 на час розгляду судом заяви кредитора є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" (Рівненська область, Корецький район, м. Корець, вул. Київська, 8, ідентифікаційний код 33852673).

Таким чином, зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70", що були передані боржником у заставу згідно з договором застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року, на момент розгляду вимоги ПАТ «Приватбанк» зареєстровані компетентним державним органом на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" і перебувають у володінні зазначеного товариства.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про заставу", застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Витягом № 30148380 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 31.01.2011 року підтверджується, що майно боржника, яке є предметом договору застави № ДЗ-301Г від 09.07.2008 року, внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис 4).

Частиною 1 статті 26 Закону передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя (частина 2 статті 26 Закону).

Таким чином, приписами чинного законодавства передбачено, що заставним є кредитор, вимоги якого забезпечені заставленим майном, належним боржнику.

Статтею 28 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Стаття 28 Закону України "Про заставу" не містить таку підставу припинення застави як перехід права власності на заставне майно або перехід майнових прав до третьої особи. А тому, реалізація заставного майна без згоди заставодержателя не є підставною для припинення застави.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

З пояснень представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судами обох інстанцій вбачається, що заставне майно було реалізовано без згоди застоводержателя.

Згідно статті 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України "Про заставу" та стаття 572 ЦК України).

За змістом статті 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі, якщо порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що за таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, яка проведена без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, а отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Аналогічна правова позиція викладена також в Постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 року, № 6-7цс13.

Крім того, договори купівлі-продажу заставного майна №127 від 03.12.2009 року, №25/02/11 від 25.02.2011 року в судовому порядку недійсними не визнавалися.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що згідно із договором застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року вартість предмету застави складає 2739318,59грн. (п. 8 договору).

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, заставне майно зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро", що підтверджується відповідним Свідоцтвом про реєстрацію машини та даними Державних інспекцій сільського господарства у Житомирській та Рівненській областях, його неможливо включити у ліквідаційну масу боржника, а відповідно, у подальшому його неможливо буде реалізувати у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ,106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.10.13 р. у справі №4/18-Б залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 4/18-Б повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.