УХЛАЛА-
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАП0РІЖ. ОБЛАСТІ
22 листопада 2006 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого - Тютюника В.М. суддів Шпоньки В .ГГ., Літвіної В.В. за участю прокурора Шелудько З,Л. адвоката ОСОБА_1. засудженого ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2006 року
ВСТАНОВИВ Цим вироком, - ОСОБА_2, який народився в м. Запоріжжі, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено за частиною 1 статті 175 КК України до штрафу у розмірі 1700 грнвень.
Питання про речові докази вирішені.
Арешт, що був накладений на квартиру АДРЕСА_2, скасовано.
ОСОБА_2. визнано винним у тому, що він працюючи з 28 березня 2000 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 та будучи посадовою особою з організаційно-розпорядчими та фінансово-господарськими функціями діяльності підприємства, всупереч положенням статей 15, 24 Закона України про оплату праці», статті 115 КЗпП України з 01 січня 2001 року по 24 березня 2005 року необгрунтовано є виплачував регулярно заробітну плату працівникам ТОВ «Котломонтаж-сервіс» в результаті чого склалась заборгованість: ОСОБА_3. у суммі 9661, 46 гривень, ОСОБА_4 - 6303, 55 гривень, ОСОБА_5 - 4893, 76 гривень, ОСОБА_6 - 5725, 92 гривень, ОСОБА_7. - 3466, 37 гривень, ОСОБА_8 - 3557,15 гривень, а всього - 33408,21 гривень.
За наявності непогашеної заборгованості по виплаті заробітної плати з 01 січня 2001 року по 24 березня 2005 року грошові кошти підприємства, що повинні бути направлені на виплату заробїтної плати, використані за вказівкою ІНФОРМАЦІЯ_1 на інші потреби, а саме: на оплату матеріалів в сумі -315 148, 04 гривень, оплату поточних потреб підприємства - в сумі 4070 гривень, банківські послуги - 9112 гривень, виплату дисидентів засновникам ТОВ «Котломонтаж-сервіс» - 101 415 гривень, в тому числі собі - 69242 гривні, і головному бухгалтерові ОСОБА_3. - 32173 гривні.
№ 1- 279/2006 р. головуючій у 1 інст. - судця Бобрович ВЖ
№ 11-1920/2006 р. доповідач в апеляційній інстанції - суддя Шпонька ВЖ
В апеляції засуджений вказував на те, ще вказаний злочин він не вчиняв, а в основі вироку суду покладені суперечливі докази його вини. Просить вирок скасувати, справу закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину,
У судовому засіданні апеляційної Інстанції, вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляції і заперечень інших учасників процесу: апелянт та адвокат підтримали доводи апеляції. прокурор вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд знаходить апеляцію такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відаювідно до статті 367 КПК Україна, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Відповідно до вимог статті 223 КПК України, після закінчення слідства і виконання вимог статей 217-222 КПК України слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок є процесуальним документом про закінчення доеудовото слідства і він повинен бути чітким, логічним, переконливим та мотивованим, в ньому відображаються тільки конкретні достовірно встановлені факти ї обставини справи з посиланням на зібрані й перевірені при розслідуванні справи докази. Формулювання обвинуваченого повинно повністю відповідати тому обвинуваченню, яке містить постанова про притягнення як обвинуваченого, крім передбачених законом випадків.
Так, згідно постанови про притягнення ОСОБА_2. як обвинуваченого /а.с. 79, Т. 2\ та обвинувального висновку /а. с. 96, Т. 2/ ОСОБА_2 інкриміновано, що він у період з 01 січня 2001 року по 24 березня 2005 року необгрунтовано не виплачував регулярно заробітну плату працівникам ТОВ «Котломонтаж-сервіс» і щ його дії було кваліфіковано за чаетдаюю 1 статті 175 КК України. З такого обвинувачення не вбачається, яку конкретно суму складає загальний прибуток підприємства, не дана оцінка як витрачались грошові кошти для поточних потреїї підприємства, яку суму можливо було використати на виплату заборгованості по виплаті заробітної плати і яку суму використано на інші цілі.
Крім того, відповідно до вимог статті 299 ЕЗЖ України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного. Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково.
Розглядаючи справу згідно з положеннями статті 299КПК України, судом першої інстанції, було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, оскільки вимоги даної статті виконано не було, Так, з протоколу судового засідання не вбачається що учасники судового розгляду не заперечують проти розгляду справи в скороченому порядку, що передбачений статтею 299 КПК України. Також суд залишив поза увагою ту обставину, що свою винність підсудний не визнавав як на протязі досудового слідства, так і в судовому засіданні, дана вимога закону є обов'язковою умовою прийняття судом фактичних обставин справи як таких» що сторонами не оспорюються та не підлягають дослідженню.
Враховуючи викладене та те, що судом першої Інстанції було допущено неповноту судового слідства, порушено вимоги статті 299 КПК України, апеляційний суд вважає можливим скасувати вирок і справу направити на новий «удовий розгляд в той же суд у Іншому складі суду. ПРи новому судовому розгляд необхідно дослідити всі докази, що маються у справі, зокрема, взявши до угави показання потерпілої ОСОБА_3 про те, що дивіденди отримувалися лише один раз у 2002 році, що їх частина направлялися на погашення заборгованості по заробітній платні, на інші першочергові поточні потреби підприємства.
Керуючись ст. ст. 362,363,365,366КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
апеляцію засудженого ОСОБА_2. - задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд іншим складом суду.
судді
Тютюник ВМ.
Шпонъка В.Ш.
ШтвітВЖ