ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 року справа № 919/1096/13
за позовом прокурора міста Севастополя
(99000, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко,1)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3)
до Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3)
до приватного підприємства "Тейя"
(99011, м. Севастополь, вул. Щербака,11-а)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська,9)
про визнання недійсними рішення комітету з конкурсних торгів та договору про закупівлю за державні кошти, -
суддя: Щербаков С.О.
за участю:
прокурора - Джавлах С.М., посвідчення №015173 від 12.02.2013,
представника позивача - не з`явився;
представника відповідача (Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради) - Скарбенчук М.А., довіреність №07-02/186 від 25.03.2013 ;
представника відповідача (Приватне підприємство "Тейя") - не з`явився;
представника третьої особи - не з`явився,
Суть спору:
19.09.2013 прокурор міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради, приватного підприємства "Тейя" про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради щодо акцепту тендерної пропозиції ПП "Тейя", яке оформлено протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 10.06.2013; визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти від 10.07.2013 №5-ч, укладеного між Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради та ПП "Тейя".
Позовні вимоги із посиланням на статті 203, 215-216 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України, статтю 16, пункт 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», обґрунтовані порушенням відповідачами вимог чинного законодавства при проведенні процедури закупівлі послуг за державні кошти, що виразились у невідхиленні пропозиції учасника процедури закупівлі ПП «Тейя», яка не відповідає умовам документації конкурсних торгів від 25.03.2013 та укладення договору про закупівлю послуг за державні кошти всупереч нормам чинного законодавства, у зв'язку із чим прокурор просить рішення комітету з конкурсних торгів, оформлене протоколом оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі від 10.06.2013 та укладений за результатами процедури закупівлі договір від 10.07.2013 №5-ч визнати недійсними.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.09.2013 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2013. Також було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі.
Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи 16.10.2013 відкладався на 06.11.2013 та 06.11.2013 на 18.11.2013. В судовому засіданні 18.11.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 05.12.2013 та відкладено розгляд справи на 03.12.2013.
У судовому засіданні 03.12.2013 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові та письмових поясненнях на відзив відповідача (а.с. 62-66).
Представник позивача у судове засідання 03.12.2013 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під розписку, про причини неявки суд не повідомив, раніше в судовому засіданні 06.11.2013 надав письмові пояснення, в яких просив позовні вимоги залишити без задоволення та, зокрема, вказував, що вимоги прокурора у справі фактично спрямовані не на запобігання спричиненню шкоди територіальній громаді, яка має на даний час суттєву потребу в наявності документації із землеустрою з встановлення меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря для можливості розпорядження землями в місті Севастополі з дотриманням норм земельного і водного законодавства, запобіганню отримання у приватну власність земель, які відносяться до прибережної смуги, забезпечення громадських інтересів щодо використання землями водного фонду та водними об'єктами, а на порушення таких інтересів. (том 2, а.с. 3-8).
В судовому засіданні 03.12.2013 представник відповідача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у раніше наданому відзиві на позов (том 2, а.с. 9-16), в якому зокрема вказував на те, що Севастопольська міська Рада у спірних правовідносинах не є органом, якому надано повноваження органу виконавчої влади, та прокуратура не може подавати позови в інтересах Севастопольської міської Ради, а також на те, що матеріали прокурорської перевірки, у тому числі складена представником Державної фінансової інспекції у м. Севастополі довідка, не можуть бути належними доказами порушення законодавства щодо державних закупівель та не відповідають обставинам справи. Також зазначав, що прокурором не було вказано в чому саме зміст правочину (спірного договору) суперечить Цивільному кодексу України, а також інтересам держави і суспільства. Крім того вказував, що посилання прокурора на статтю 207 ЦК України як на одну з підстав для визнання правочину недійсним є помилковим та не може бути застосована, оскільки вказана стаття Кодексу не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать ЦК України як за термінологією, так і за змістом. У додаткових письмових поясненнях на позов (том 2, а.с. 70-71) представник вказував, що надана раніше заява представника ПП «Тейя» про визнання позову не може бути прийнята до уваги, оскільки така заява є безпідставною відмовою від виконання умов господарського договору та направлена на необґрунтоване припинення господарських відносин без застосування відповідальності за невиконання умов договору
Представник відповідача - приватного підприємства «Тейя» в судове засідання 03.12.2013 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в встановленому законом порядку. Раніше, 15.10.2013 через канцелярію суду була подана заява відповідача про визнання позову, однак 03.12.13, до початку судового засідання відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити прокурору у позові та зокрема вказував на те, що конкурсна документація не передбачала конкретних умов на яких підприємство може використовувати транспорт, а також на те, що у вимогах цієї документації не було зазначено, що не проходження додаткової повірки відповідних приборів за наявністю копії свідоцтв про повірку, строк яких сплив є перешкодою для розгляду конкурсної документації. Також вказував, що ПП «Тейя» були виконані вимоги щодо наявності ліцензійного програмного забезпечення, необхідного для надання певних послуг, про що свідчить копія договору оренди обладнання в складі якого на законних підставах було передано і програмне забезпечення та щодо наявності станом на 02.12.2013 всіх працівників відповідної кваліфікації, які мають відповідні знання та досвід. Крім того вказував, що встановлена представником Державної фінансової інспекції в м. Севастополі за власними критеріями відсутність фінансової спроможності відповідача є сумнівною, оскільки конкурсна документація не мала в своєму складі подібних критеріїв такої оцінки.
Представник третьої особи в судове засідання 03.12.2013 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Представник відповідача - приватного підприємства «Тейя» про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, його явка обов'язковою не визнавалась, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника приватного підприємства Тейя».
З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представників позивача, відповідача - ПП «Тейя» та представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
10.06.2013 Рішенням комітету з конкурсних торгів Управління, яке оформлене протоколом оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі послуг з розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) переможцем торгів було визнано приватне підприємство «Тейя» (том 1, а.с. 16-20).
За результатами проведеної процедури закупівлі між Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради та переможцем - ПП «Тейя» було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №5-ч від 10.07.2013 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець - приватне підприємство «Тейя» зобов'язується надати послуги з розробки проекту землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) код (DK-15-97) I.2 14.24.04 (Дослідження та розробка в галузі геодезії і розробки корисних копалин. Геодезичні науки. Кадастр і моніторинг земель) (далі - послуги), а замовник - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради - прийняти та оплатити надані послуги згідно умовам цього договору (том 1, а.с. 21-23).
Прокуратурою міста Севастополя із залученням представника Державної фінансової інспекції в м. Севастополі в якості спеціаліста була проведена перевірка у сфері державних закупівель при проведенні Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради процедури закупівлі послуг з розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) у 2013 році, про що представником органу державної фінансової інспекції 02.08.2013 була складена відповідна довідка, згідно якої були встановлені порушення вимог чинного законодавства при проведені вказаної процедури закупівлі (том 1. а.с. 27-48).
У довідці Державної фінансової інспекції в м. Севастополі зазначено, що вказану процедуру закупівлі проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: щодо не відповідності кваліфікаційних даних переможця процедури закупівлі ПП «Тейя» затвердженим кваліфікаційним критеріям; відсутності у переможця в користуванні на умовах оренди транспортного засобу та відповідних GPS-приймачів, електронних тахометрів із діючим свідоцтвом про повірку цього обладнання; відсутності ліцензійного програмного забезпечення, необхідного для надання певних послуг; невиконання вимог наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а також щодо фінансової неспроможності ПП «Тейя» з огляду на довідку про фінансові результати даного підприємства.
На думку прокурора, в порушення п. 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовником - Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради не було відхилено пропозицію учасника процедури закупівлі ПП «Тейя», яка не відповідає умовам документації конкурсних торгів від 25.03.2013, та внаслідок чого незаконно укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах Севастопольської міської Ради із відповідними вимогами.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основною місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів.
Статтею 142 Конституції України визначено, що територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби; держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Відповідно до статті 114 Бюджетного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства.
Таким чином, у даному випадку прокурор чітко зазначив у чому саме відбулося та порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту та вірно зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Севастопольську міську Раду.
Отже, враховуючи вищевикладене, твердження представників сторін щодо невірного визначення прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є необґрунтованими.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлюються Законом України «Про здійснення державних закупівель».
Пунктом 3 ч.1 ст.1 України «Про здійснення державних закупівель» визначено поняття державної закупівлі, а саме встановлено, що це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» для організації та проведення процедур закупівель замовником (генеральним замовником) утворюється комітет з конкурсних торгів.
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів.
Рішенням комітету з конкурсних торгів Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради, оформленим протоколом №4 від 19.03.2013 було вирішено провести відкриті торги, зокрема щодо закупівлі послуг з розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) (т.2 а.с.42).
25.03.2013 головою комітету з конкурсних торгів Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради затверджено документацію конкурсних торгів щодо предмету закупівлі - розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) (т.1 а.с. 171-186).
Рішенням комітету з конкурсних торгів Управління від 10.06.2013, яке оформлене протоколом оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі послуг з розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) переможцем торгів було визнано приватне підприємство «Тейя», як таке, що надало найбільш економічно вигідну пропозицію (т.1 а.с.16-20).
За результатами проведеної процедури закупівлі між Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради та переможцем - ПП «Тейя» було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №5-ч від 10.07.2013 (далі - Договір), за умовами якого приватне підприємство «Тейя» зобов'язувалось до 10.09.2013 надати послуги Управлінню з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради з розробки проекту землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною), а останній в свою чергу - прийняти та оплатити надані послуги згідно умовам цього договору.
Прокуратурою міста Севастополя із залученням представника Державної фінансової інспекції в м. Севастополі в якості спеціаліста була проведена перевірка у сфері державних закупівель при проведенні Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради процедури закупівлі послуг з розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) у 2013 році, про що представником органу державної фінансової інспекції 02.08.2013 була складена відповідна довідка, в якій відображені порушення відповідачами вимог чинного законодавства при проведені вказаної процедури закупівлі, а саме не відповідності кваліфікаційних даних переможця процедури закупівлі ПП «Тейя» затвердженим кваліфікаційним критеріям:
- щодо невиконання вимог наявності у переможця автотранспорту, оскільки, на думку спеціаліста Державної фінансової інспекції в м. Севастополі, приватним підприємством «Тейя» не було надано документів, що підтверджують наявність автотранспорту в оренді або власності;
- щодо невиконання вимог наявності відповідних GPS-приймачів, електронних тахеометрів із діючим свідоцтвом про повірку цього обладнання, оскільки станом на момент проведення оцінки електронний тахеометр, зазначений у складі пропозиції відповідача був викрадений, та відсутні діючі свідоцтва про перевірку вимірювальної техніки GPS-приймачів;
- щодо невиконання вимог наявності ліцензійного програмного забезпечення, необхідного для надання певних послуг, оскільки у ліцензії на право легального користування програмним забезпеченням GIS 6.1 Professional від 08.08.2012 №0405 приватне підприємство «Тейя» не визначено в якості користувача;
- щодо невиконання вимог наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, оскільки приватним підприємством «Тейя» надані недостовірні дані щодо наявності інженера-геодезиста, а саме Ковалевської У.С., яка згідно її пояснень, наданих прокуратурі Ленінського району м.Севастополя, ніколи не працювала на зазначеному підприємстві.
- щодо невиконання вимог стосовно зазначення інформації про надання аналогічних послуг за 2011-2013 роки, оскільки приватним підприємством «Тейя» надано довідку про укладання договорів у сфері землеустрою за 2012-2013 роки.
- щодо фінансової неспроможності ПП «Тейя» з огляду на довідку про фінансові результати даного підприємства та фінансової звітності, яка, на думку спеціаліста Державної фінансової інспекції в м. Севастополі, свідчить про недостатність та незначний розмір активів, та надає можливість зробити висновок щодо ризику невиконання підприємством умов договору.
Статтею 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено вичерпний перелік підстав відхилення замовником пропозиції конкурсних торгів, а саме: замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону;
3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
Прокурор у своїй позовній заяві посилається на порушення з боку замовника п.3 ч.1 ст.29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Пунктом 25 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що пропозиція конкурсних торгів - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів.
Відповідно до пункту 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» документація конкурсних торгів, це документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам.
Згідно зі ст.22 Закону України «Про здійснення державних закупівель» документація конкурсних торгів повинна містити, зокрема, кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про
спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» Замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії:
- наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України;
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
- наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
Як вбачається з матеріалів справи, у документації конкурсних торгів щодо предмету закупівлі - розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря, замовником було встановлено усі кваліфікаційні критерії, передбачені ч.2 ст.16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (т.1 а.с.175).
При цьому, згідно вищевказаної документації конкурсних торгів, відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям та вимогам підтверджується, зокрема, наступними документами:
- наявність автотранспорту - відповідними копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів;
- наявність GPS-приймачів, електронних тахеометрів - копіями свідоцтв про метрологічну повірку;
- копіями ліцензійних угод та/або інших документів, що підтверджують наявність відповідного програмного забезпечення, необхідного для надання даних науково-технічних послуг;
- довідкою учасника торгів щодо кількості та кваліфікації працівників учасника, які перебувають з ним у трудових відносинах із наданням підтверджуючих документів (копій трудових книжок та дипломів спеціалістів, які перебувають у трудових відносинах з учасником;
- довідкою учасника торгів, що містить інформацію про надання аналогічних послуг за 2011-2013 роки та копії наявних грамот, подяк або інших нагород, а також позитивних відгуків колишніх замовників з виконання аналогічних робіт;
- копією балансу підприємства за останні звітній період та копією звіту про фінансові результати за останній звітний період.
З копій документів конкурсних торгів, наданих прокурором, вбачається, що на підтвердження наявності автотранспорту відповідачем ПП «Тейя» надано договір на надання транспортних послуг №1/7 від 23.04.2013, укладений між відповідачем та ПП «Таврида Електрик Авто», згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати перевезення пасажирів і вантаж замовника автомобілем Daewoo Nubira держ. номер 058-66 КС, а замовник зобов'язується оплатити ці перевезення. Строк дії договору - до 31.12.2013. До цього договору приватним підприємством «Тейя» надано Ліцензію виконавця №544573 на здійснення відповідних послуг, а також копію свідоцтва про реєстрацію за виконавцем цього транспортного засобу (т.1 а.с.83-85).
Оскільки у документації конкурсних торгів не зазначено обмежень щодо правових підстав користування транспортним засобом та не конкретизовано яким чином учасник має забезпечити транспортне обслуговування виконання робіт, то, на думку суду, надані відповідачем ПП «Тейя» договір надання транспортних послуг, ліцензія та відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідають умовам документації конкурсних торгів, а отже висновки спеціаліста Державної фінансової інспекції в м. Севастополі у цій частині є необґрунтованими.
Щодо посилань прокурора на відсутність у відповідача GPS-приймачів, електронних тахеометрів (з копіями свідоцтв про метрологічну повірку) у зв'язку із крадіжкою суд зазначає наступне.
Документацією конкурсних торгів не встановлено умови щодо дійсності відповідних документів на момент визначення переможця. Умова наявності та дійсності необхідних сертифікатів та ліцензій, передбачених законодавством для виконання даного виду послуг протягом строку дії договору закупівлі врегульовано п. 10.1 договору закупівлі.
Факт крадіжки встановлений спеціалістом Державної фінансової інспекції в м. Севастополі, встановлений на підставі листа Прокуратури м. Севастополя від 02.08.2013 № 05/2-681вих.13, якого не було та не могло бути в Управлінні при визначенні переможця закупівлі 10.06.2013. Крім того, згідно інформації в довідці постановою Залізничного РВ Сімферопольського міського управління ГУМВС України в АРК від 18.05.2013 року, кримінальне провадження було закрите зі встановлення відсутності складу злочину.
Що стосується посилань прокурора на відсутність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, суд вказує на наступне.
У довідці Державної фінансової інспекції в м. Севастополі зазначено, що згідно листа Прокуратури м. Севастополя від 02.08.2013 № 05/2-681 вих. 13, Ковалевська У.С., яка вказана у пропозиції ПП "Тейя" у якості працюючого на підприємстві інженера-геодезиста, ніколи на вказаному підприємстві не працювала, з директором не знайома, про існування наказу від 13.05.2013 р. № 32 про прийняття її на роботу у ПП "Тейя" нічого не відомо.
Документацією конкурсних торгів встановлено, що підтверджуючими документами наявності працівників відповідної кваліфікації є копії трудових книжок та дипломів спеціалістів. У складі пропозиції ПП "Тейя" було надано: копію наказу № 29 від 13.05.2013 про призначення Ковалевської У.С. на посаду інженера-геодезіста з підписом про ознайомлення з наказом Ковалевської У.С; копії трудової книжки Ковалевської У.С; копії диплому Пичушкиної (Ковалевської) У.С, копії свідоцтва про укладання шлюбу Пичушкиної (Ковалевської) У.С. Отже, надання вказаних копій документів відповідає умовам документації конкурсних торгів. Суд зауважує, що на момент розкриття та оцінки тендерних пропозицій 10.06.2013, вищевказана інформація, викладена у листі Прокуратури м. Севастополя від 02.08.2013 №05/2-681вих.13 не могла бути відома Управлінню.
Крім цього, частиною 7 ст.28 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до державних органів, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у пропозиції конкурсних торгів будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів такого учасника.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що нею передбачено право, а не обов'язок замовника на підтвердження відповідної інформації, наданої учасником, та відсутність повноважень щодо отримання пояснень у громадян замовником у межах процедури закупівлі. Крім цього, суд бере до уваги ту обставину, що у складі ПП "Тейя" у наявності є працівник з необхідною освітою - Костенко О.К.
Отже, висновок спеціаліста Державної фінансової інспекції в м. Севастополі в цій частині не є обґрунтованим.
Стосовно посилання прокурора на відсутність у відповідача ПП «Тейя» ліцензійного програмного забезпечення, необхідного для надання науково-технічних послуг суд зазначає таке.
У довідці Державної фінансової інспекції в м. Севастополі зазначено, що у ПП "Тейя" відсутнє право легального користування авторським програмним забезпеченням. Однак, учасником надано копію договору оренди обладнання від 01.01.2013 між учасником та легальним користувачем програмного забезпечення (т.1 а.с.91), до якого додано копію ліцензії, умовами якої не передбачена заборона автора на надання у користування ліцензійного програмного забезпечення його користувачем згідно ліцензії.
Суд зауважує, що умовами документації конкурсних торгів не передбачена наявність ліцензії, яка надана саме на ім'я учасника торгів. Тому висновок спеціаліста Державної фінансової інспекції в м. Севастополі в цій частині також є необґрунтованим.
Посилання прокурора на невиконання вимог стосовно зазначення інформації про надання аналогічних послуг за 2011-2013 роки, оскільки приватним підприємством «Тейя» надано довідку про укладання договорів у сфері землеустрою за 2012-2013 роки, суд вважає необґрунтованими, оскільки учасником була надана відповідна довідка у межах терміну встановленого документацією конкурсних торгів.
Що стосується посилання на фінансову неспроможність ПП «Тейя» з огляду на довідку про фінансові результати даного підприємства та фінансову звітність, то вони також е необґрунтованими, оскільки документацією конкурсних торгів не передбачена залежність підтвердження показнику фінансової спроможності від результатів діяльності підприємства за останній звітній період, а також проведення оцінки такої спроможності.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом встановлено що на момент розкриття та оцінки пропозицій учасників 10.06.2013 під час проведення закупівлі послуг з розробки проекту землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною), у відповідача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради були відсутні підстави для відхилення пропозиції ПП «Тейя» згідно п.3 ч.1 ст.29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
А отже рішення комітету з конкурсних торгів Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради щодо акцепту тендерної пропозиції ПП "Тейя", яке оформлено протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 10.06.2013 було прийнято Управлінням із дотриманням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Як на підставу визнання оспорюваних правочинів недійсними прокурор посилається на те, що рішення комітету конкурсних торгів Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради від 10.06.2013 є незаконним, оскільки Управлінням, на думку прокурора, всупереч п.3 ч.1 ст.29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» не було відхилено пропозицію приватного підприємства «Тейя», а отже незаконним в силу приписів ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.207 господарського кодексу є і договір про закупівлю послуг за державні кошти, укладений між відповідачами 10.07.2013.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки судом встановлено, що на час проведення розкриття та оцінки пропозицій учасників у відповідача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради були відсутні підстави для відхилення пропозиції ПП «Тейя», а прокурором окрім посилання на п.3 ч.1 ст.29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» не зазначено яким чином зміст правочину (договору закупівлі) суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, то спірний договір, на думку суду, не може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.
Крім цього, прокурор у своїй позовній заяві, як на підставу визнання недійсними спірних правочинів посилається на норми ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
У пункті 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на:
- використання всупереч законові державної або комунальної власності;
- незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України);
- відчуження викраденого майна;
- виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо);
- виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу;
- приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків;
- виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів;
- незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей;
- використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
З аналізу спірного договору не вбачається, що він укладений із завідомо суперечною інтересам держави і суспільства метою, оскільки суд враховує, що пропозиція відповідача ПП «Тейя» була найбільш економічно вигідною, оскільки інші учасники пропонували більш високу вартість своїх послуг.
Крім цього, суд враховує, що інформації про оскарження документації конкурсних торгів саме в порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель», а також результатів торгів іншими учасниками, суду не надано.
До того ж, відповідно до п. 2.4. спірного договору оплата здійснюється виключно за надані послуги, а результатом послуг, згідно з п. 1.2. договору, є проект землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Чорного моря (із пляжною зоною) із позитивними висновками про погодження проекту землеустрою відповідно до діючого законодавства та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації. При цьому, згідно з п. 4.11 договору, якщо в процесі надання послуг з'ясується неминучість одержання негативного результату, недоцільність або неможливість подальшого надання послуги Замовник зобов'язаний зупинити їх та розірвати договір.
Крім того, відповідачем ПП «Тейя» надано суду копію звіту про виконані роботи за договором (т.2 а.с. 83-112), з якого можна зробити висновок, що спірний договір виконується відповідачем.
Таким чином, на думку суду, зміст правочину відповідає принципу ефективності та результативності бюджетної системи України, оскільки при складанні та виконанні бюджетів усі часники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 09.12.2013.
Cуддя С.О. Щербаков