Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц- 1345/2006 р. Головуючий у першій
інстанції Яковенко С.Ю.
Категорія 11 Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ
апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.
суддів - Володіної Л.В., Водяхіної Л.М.
при секретарі - Соменко С .П. за участю - відповідача ОСОБА_1
- представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 12 жовтня 2006 p.,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 50 122, 55 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач відмовився від укладення договору підряду, та гроші, сплачені в рахунок передоплати, не повернув.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 12 жовтня 2006 року позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та винести нове рішення, в якому стягнути з нього суму боргу з врахуванням суми штрафних санкцій, нарахованих позивачу, у розмірі 9 860 грн.
Скарга мотивована тим, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, не прийняв до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 перерахував кошти ОСОБА_1 за договором, що відповідно до ч,2 ст, 642 ЦК України є прийняттям пропозиції.
Заслухавши відповідача ОСОБА_1, який підтримав скаргу, представника позивача ОСОБА_2, який був згоден з рішенням суду, обговоривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
Судом встановлено, і підтверджується матеріалами справи, що у травні 2004 року сторони в усній формі домовилися про поставку і монтаж збірного будинку відповідачем і оплаті цих послуг позивачем, в зв'язку з чим позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача у період з 04.06.2004 року по 11.06.2004 року - 8200 євро, що у еквіваленті становить 50 122, 55 гривень. (а.с.7)
У письмовій формі сторони договір не уклали через відсутність згоди усіх істотних умов. 03.11.2004 року позивач направив відповідачу лист з проханням повернути отримані гроші у зв'язку з ухиленням від підписання договору і невиконанням зобов'язань по поставці та збірці будинку. Відповідач домовленість про поставку та збірку будинку не виконав та кошти не повернув.
З урахуванням висловленого, суд правильно прийшов до висновку, що вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що дії позивача свідчать про прийняття ним пропозиції укласти договір, колегія вважає необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам ч, 2 ст. 642 ЦК України та фактичним обставинам справи. Дії позивача не відповідають умовам та строкам, вказаним в оферті, а тому не можуть бути, акцептом. (а.с. 34-36). Нарахування та стягнення штрафних санкцій, яке передбачене умовами договору, також являється необгрунтованим, за відсутністю самого договору.
Рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 12 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців зі дня набирання законної сили.