РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 123/11987/13-ц

Провадження № 2/123/3858/2013

21.11.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Жолуденко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за органу опіки та піклування Київської районної ради м. Сімферополя в особі Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя в жовтні 2013 року заявив позов про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимоги мотивовані тим що, відповідач усунулась від виховання та утримання малолітньої дитини, її долею, здоров'ям, потребами не цікавиться, тобто свідомо усунулась від виконання батьківських обов'язків.

21.11.2013 р. ухвалою Київського районного суду м.Сімферополя вимоги щодо стягнення аліментів залишені без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні на вимогах позову наполягала, надала пояснення, що по суті зводяться до викладеного в позовній заяві.

Прокурор Бойко Н.В. за обставин справи, вважала доцільним в інтересах дитини позбавити ОСОБА_1 батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Оскільки, у справі достатньо даних про права взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити заочне рішення у справі. Представник позивача не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі.

Судом встановлено таке.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_1.

15.09.2010 року ОСОБА_1 вироком Київського районного суду м.Сімферополя була засуджена до трьох років двох місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що з цього часу малолітня дитина ОСОБА_2 перебувала в міському дитячому будинку.

Відповідно до рішення виконкому Сімферопольської міської ради від 22.02.2013р. № 226 малолітня дитина ОСОБА_2 з міського дитячого будинку передана на виховання матері ОСОБА_4

Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного та гармонійного розвитку своєї особистості потребує любові та зрозумілості. Вона повинна зростати на утриманні й за відповідальністю батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. При цьому найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути керівним принципом для тих, на кому полягає відповідальність за його освіту і навчання.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч.1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

З матеріалів справи, вбачається, що відповідач неодноразово попереджалася про зміну свого відношення до виконання батьківських обов'язків, в тому числі притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків.

Окрім того, після відбуття покарання за вчинений злочин продовжує антигромадський спосіб життя, на що вказують факти притягнення її в 2013 році до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, за проживання без паспорту.

В судовому засіданні була опитана свідок ОСОБА_5 яка пояснила, що вона є бабусею малолітньої дитини ОСОБА_2, по лінії її біологічного батька, має намір встановити опіку, оскільки матір ОСОБА_1 веде антигромадський спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не має постійного місця проживання, офіційної роботи.

Далі свідок заявила, що дитина з травня поточного року проживає разом з нею, за весь цей час мати дитини жодного разу не відвідала дитину, не цікавилась про неї.

Крім того свідок повідомила, що відповідач вагітна другою дитиною від свого співмешканця.

За характеристикою, що надана дільничним інспектором міліції, ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативного боку, зловживає спиртними напоями, неодноразово була помічена в порушенні громадського порядку, вихованням та навчанням своєї малолітньої дочки не займається, не дбає про здоров'я своєї дитини, свої батьківські обов'язки не виконує, проживає в антисанітарних умовах.

Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав», роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до положень ст. 214 СК України, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні органи адміністрації районів, районів в містах Києві та Севастополі, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України №20 від 19 грудня 2008 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав» висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, зазначені в ч. 3 ст. 253 ЦПК України, зокрема: акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; свідоцтво про народження дитини; медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Суду надано висновок Виконавчого комітету Київської районної ради м.Сімферополя про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини. Даний висновок заснований на детальному та тривалому спостереженні за поведінкою матері дитини, способом життя, умовах її проживання тощо, що закріплено в матеріалах спостережного провадження.

За таких обставин, відсутності заперечень відповідача, суд вважає, що позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав буде відповідати інтересам дитини, а тому визнає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд покладає на відповідача

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування Київської районної ради м. Сімферополя в особі Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. у відшкодування судових витрат.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий М.Ф. Сенько