ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 11-866/2006 р.                       Головуючий у І інстанції Білоус М.В.

Категорія ст. 309 ч. 2 КК                      Доповідач Білобров В.Д.

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого                    Білоброва В.Д.

суддів                                Григор'євої В.Ф.,Широян Т.А.

при секретарі                    Масловій О.В.

з участю прокурора          Шваб Л.В.

засудженого                      ОСОБА_1.

захисника                          ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника Прилуцького міжрайонного прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2006

року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець м. Прилуки,

Чернігівської області, мешканець         АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, непрацюючий, військовозобов'язаний, одружений, раніше судимий за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 12 квітня 2005 року за ст. ст. 307ч. 2, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна з іспитовим строком на 2 роки, постановою цього ж суду від 08 червня 2006 року звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлено в місця позбавлення волі, - засуджений за ч.2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1, ч.4 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду від 12 квітня 2005 року у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Стягнуто з ОСОБА_1. за проведення судово-хімічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 146 грн. 46 коп.

Доля речових доказів вирішена у відповідності ст. 81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що будучи раніше засудженим за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 12 квітня 2005 року за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна з випробуванням строком на 2 роки, 23 травня 2006 року повторно скоїв новий злочин, шляхом придбання з невстановленого джерела 6,95 г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу та зберігав його без мети збуту.

Того ж дня працівники міліції вилучили обумовлені наркотичні засоби з одягу ОСОБА_1..

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок в частині засудження ОСОБА_1. за сукупністю вироків скасувати і постановити свій вирок. Апеляцію мотивує тим, що відповідно до ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків судом не визначено вид покарання, що є порушенням вимог п.6 ч.1 ст. 324 КПК України відповідно до якої, суд повинен визначити яка саме міра покарання повинна бути призначена підсудному, а відповідно до ч.4 ст. 335 КПК України, міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.

Засуджений ОСОБА_1 подав заперечення на апеляцію прокурора де вказав, що не погоджується з твердженням прокурора про неправильність складання покарання за сукупністю вироків. Стверджує, що невідбута частина покарання за попереднім вироком складає 4 роки 8 місяців, а остаточне покарання від 10 жовтня 2006 року за ч.2 ст. 309 КК України становить 5 років, що є більшим від невідбутої частини за попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду від 12 квітня 2005 року. Вважає, що вирок суду в частині призначення міри покарання згідно ч.1, ч.4 ст. 71 КК України відповідає вимогам вказаної статті і є справедливим.

Апеляційним судом було проведено часткове судове слідство в ході якого був допитаний засуджений і досліджені матеріали справи.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1. який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, просив його залишити без зміни, міркування прокурора, який підтримав апеляцію і просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Таке рішення суд обґрунтовує наступними доказами.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1. в скоєнні злочину за який його засуджено, підтверджується доказами, які ретельно досліджені судом в судовому засіданні.

Зокрема, в засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 обвинувачення по суті визнав частково, пояснив, що він вживає наркотичні засоби шляхом паління і того ж дня у нього в кишені знаходилася молода конопля на одну цигарку. Вважає, що під час обшуку працівники міліції підкинули до цієї кількості іншу коноплю, якої було достатньо для притягнення його до кримінальної відповідальності. Проте його доводи спростовуються показаннями свідків.

Як пояснили суду свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони за запрошенням працівників міліції 23.05.2006 року у АДРЕСА_1, були понятими під час огляду житла та одягу належному йому, де мешкає підсудний. У кишені сорочки, котра знаходилася за подвір'ям, у присутності підсудного була виявлена подріблена речовина зеленого кольору, яка була поміщена в пакет, опечатана та скріплена їх підписами.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що огляд її житла та подвір'я, де мешкав поряд з нею ОСОБА_1, працівниками міліції проводився з її особистого дозволу. Під час огляду одягу ОСОБА_1., що знаходився за подвір'ям, у його присутності та понятих була вилучена з кишені сорочки подрібнена зелена маса.

За висновками судово-хімічної експертизи вилучена у ОСОБА_1. речовина вагою 6,95 г є особливо небезпечним наркотичним засобом -канабісом.

Апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1. судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Щодо обставин, викладених у запереченні ОСОБА_1. на апеляцію прокурора, то ці обставини матеріалами справи фактично не підтверджуються.

Як видно з матеріалів справи, 12 квітня 2005 року ОСОБА_1 був засуджений по ст. ст. 307 ч. 2, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна з іспитовим строком на 2 роки, постановою цього ж суду від 08.06.2006 року його звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлено в місця позбавлення волі для реального відбуття покарання. Тому остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Щодо виду покарання, то воно судом було визначено у вигляді позбавлення волі, що і передбачено санкцією ст.. 309 КК України, тт. у вигляді позбавлення волі

Тому апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Обговорюючи питання про розмір покарання, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 страждає хронічною хворобою у зв'язку з чим знятий з військового обліку, має малолітню дитину і визнає ці обставини, які пом'якшують покарання, а обтяжуючих обставин не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію помічника Прилуцького міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати в частині призначеного покарання.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду від 12 квітня 2005 року у вигляді 2 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без змін - взяття під варту.

В іншій частині вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено у місячний строк з дня його проголошення до Верховного Суду України, а засудженим у цей же строк з дня отримання його копії.