Копія: Справа № 1-245/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді ЧАБАК І.О.
при секретарі ЧИЛІКІНІЙ А.М.
з участю прокурора ПІДЛУБНОГО К.В.
з участю захисника ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухові справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Глухова, українця, громадянина України, освіта 6 класів, не працює, не навчається, прож. АДРЕСА_1, раніше не судимого в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2007 року біля 22-00 години неповнолітній підсудний ОСОБА_2. разом
з іншою особою, знаходячись біля господарства ОСОБА_3., розташованого по
АДРЕСА_2 за її проханням прийшли заспокоїти її співмешканця
ОСОБА_4 який в цей момент вибіг з будинку на вулицю і знаходився в
нетверезому стані. Спочатку ОСОБА_2. попросив ОСОБА_4 заспокоїтись і не
ображати свою співмешканку ОСОБА_3., але в подальшому на грунті виниклих
неприязних відносин між ОСОБА_2. і ОСОБА_4. виникла бійка. Коли
ОСОБА_4 не втримавшись на ногах упав, ОСОБА_2. почав наносити йому удари по
обличчю , тулубу, в область нирок, попереку та ребер зліва. В результаті нанесених
ОСОБА_4. ударів йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : закритої
травми грудної клітки, перелому 4-5 ребер зліва, множинних забоїв та саднив голови, які
по ступені тяжкості є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості , яке не є
небезпечним для життя і не тягне за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України,
але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, або значну стійку втрату
працездатності менш як на одну третину.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він 27 липня 2007 року цілий день знаходився вдома. Ввечері, десь біля 20-00 години до них додому прийшов його товариш ОСОБА_5, з яким вони дивились телевізор. Біля 22 -00 години до них прийшла сусідка ОСОБА_3., яка знаходилась в нетверезому стані і попросила його вітчима ОСОБА_6. допомогти заспокоїти її співмешканця ОСОБА_4, який вчинив вдома сварку. Він почув , що його вітчим відмовився допомогти ОСОБА_3, про що він розповів своєму товаришу ОСОБА_5 і вони разом вирішили піти і заспокоїти ОСОБА_4 Коли вони зайшли і двір ОСОБА_3, з будинку першою вийшла ОСОБА_3., за нею біг ОСОБА_4 і лаявся в її адресу брутальною лайкою. Почувши це, він зробив ОСОБА_4. зауваження с сказав щоб той заспокоївся і ні до кого не чіплявся, за що ОСОБА_4. його вдарив. Після
2
цього удару він теж вдарив ОСОБА_4 по ногах і той впав на землю, після чого він почав бити ОСОБА_7., наносячи йому удари по голові, тулубу, в область ребер грудної клітки зліва. Через три дня йому стало відомо, що ОСОБА_4, знаходиться в лікарні з побоями.
В скоєному розкаюється.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України підтверджується показаннями потерпілого, свідка та іншими зібраними доказами по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 27 Липня 2007 року він знаходився вдома у співмешканки ОСОБА_3. з нею та її донькою ОСОБА_8. Протягом дня вони розпивали спиртне, а ввечері він сказав своїй співмешканці, що ночувати піде до себе додому на АДРЕСА_3 Вона почала заперечувати і між ними виникла сварка. Коли він вийшов на вулицю, то зустрівся на вулиці з неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_5. ОСОБА_2. сказав йому, щоб він не чіпав ОСОБА_3, а потім вдарив по ногах і він впав. Коли він лежав на землі, ОСОБА_2. бив його ногами по тулубу , ребрах і голові. Його товариш теж наніс декілька ударів і перестали його бити лише після того, як прибігли мати ОСОБА_9. за своїм співмешканцем ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_3. суду пояснила, що 27 липня 2007 року вона цілий день була вдома зі своєю донькою та співмешканцем ОСОБА_4.. Цілий день вони розпивали спиртне, а ввечері вони посварились із-за того що ОСОБА_4 почав збиратися на ніч до себе додому , на що вона заперечувала. Через деякий час , після того як ОСОБА_4 пішов, вона вийшла на вулицю і побачила, що на землі лежить ОСОБА_4., а неповнолітні ОСОБА_2. та ОСОБА_5., його б'ють ногами . На її крик про допомогу прибігла ОСОБА_10 та ОСОБА_6., які допомогли занести ОСОБА_4 в будинок.
Протоколом очної ставки між ОСОБА_2. та ОСОБА_5. з якого вбачається, що ОСОБА_5. підтверджує показання ОСОБА_2., що він наносив ОСОБА_7. удари ногами по лівій частині тіла, по нирках, а також те, що їх роз"єднали родичі ОСОБА_2.( ах. 74-75)
Висновком судово-медичної експертизи № 77 від 31.08.2007 року, згідно якого ОСОБА_7. були завдані тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості у вигляді : закритої травми грудної клітки, перелому 4-5 ребер зліва, множинних забоїв та саднин голови, (а.с. 37-38)
Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілого ОСОБА_4(а.с. 105-106)
Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_2.( а.с. 102-104).
Висновком додаткової судово - медичної експертизи № 272 від 17.10.2007 року , згідно якого ОСОБА_4 отримав множинні ушиби та саднини на голові . які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Довідкою - розрахунком про розмір коштів, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_4 в травматологічному відділенні Глухівської ЦРЛ у розмірі 215 грн. 16 коп.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2. скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України, тобто вчинив умисні дії, які відобразились в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_4., яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
При призначенні підсудному виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, його особу: неповнолітній вік на
3
момент скоєння злочину, злочин скоєний вперше, на обліку в службі в справах неповнолітніх не перебував.
Щире розкаяння підсудного у вчиненому судом визнається як обставина, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2.
Обставин , що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2. судом не встановлено.
Враховуючи викладене , фактичні обставини справи, особу підсудного, а також і те, що вчинений ним злочин віднесений до злочинів середньої тяжкості на підставі ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Між іншим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2. без відбування покарання, а тому на підставі ст. 104 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4. про стягнення моральної шкоди на суму 100 грн. та позов Глухівського міжрайонного прокурора на суму 215 грн .16 коп. підлягають задоволенню , поскількй визнані підсудним і підтверджуються матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 1166 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК Україні звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на один рік.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4. в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 100 грн.
Стягнути з ОСОБА_2. на користь фінансового відділу виконавчого комітету Глухівської міської ради витрати за лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 215 грн. 16 коп. та перерахувати на р/р 35446003001292 УДК у Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 02007517.
В зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2. самостійного доходу, обов'язок по відшкодуванню покласти на його матір ОСОБА_10.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайоргани суд протягом 15 діб з дня проголошення вироку.