УХВАЛА ІМЕНEM УКРАЇНИ
2006 року грудня 14 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Безверхого О.М. суддів Матуса В.В., Рунова В.Ю. з участю прокурора Ворфоломєєвої Н.П. потерпілої ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 03 жовтня 2006 року,
яким ОСОБА_2, мешканець м. Кролевець, Сумської області, не судимий,
засуджений за ст. 185 ч. З КК України із застосуванням ст. 69 КК України до обмеження волі строком на два роки.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
28 червня 2006 року, в вечірній час, ОСОБА_2, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3, після вживання спиртних напоїв та залишившись ночувати, 29 червня 2006 року, вранці, побачивши, де зберігаються гроші господарів будинку, викрав 6500 грн. ОСОБА_1, завдавши потерпілій значну шкоду.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичні обставини справи, вказує на суворість призначеного покарання і просить суд врахувати щире каяття у вчиненому, дані про його особу і часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілій. Тому, просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, а речові докази не визнавати нажитими злочинним шляхом і повернути для подальшого відшкодування шкоди потерпілій, скасувавши вирок суду в цій частині.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, потерпілу, яка просила задовольнити апеляцію засудженого, пом'якшивши покарання, думку прокурора про перекваліфікацію дій засудженого на ст.. 185 ч. 1 КК України і часткового задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Справа № 11-866 2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції Сіра Г.І.
Категорія ст. 185 ч. З КК України Доповідач Матус В.В
Факт викрадення майна потерпілої ОСОБА_1 доведений зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами і в апеляції не оскаржується.
Приймаючи рішення про юридичну оцінку злочинних дій засудженого ОСОБА_2, суд помилково визнав, що цією крадіжкою потерпілій було заподіяно значної шкоди.
При визначенні цієї кримінальної ознаки (примітка до ст.. 185 КК України) слід виходити не тільки з матеріального становища потерпілої, як це зробив місцевий суд, а й із суми спричинених збитків, яка становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому треба мати на увазі, що відповідно до п. 22.5 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", для кваліфікації злочинів сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом
6.1.1. пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень
пункту 22.4 статті 22 Закону, тобто на момент вчинення злочину ОСОБА_2
неоподаткований мінімум доходів громадян складав 175 грн.
За таких обставин дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.. 185 ч. 1 КК України як таємне викрадення майна ОСОБА_1, у зв'язку з чим судове рішення щодо засудженого підлягає зміні.
На підставі викладеного, та враховуючи обставини вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_2, який працює, позитивні характеристики за місцем проживання і роботи, часткове відшкодування шкоди, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити покарання засудженому, і із застосуванням ст. 69 КК України перейти до більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, у виді обмеження волі, і свідчать про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, тобто про можливість застосування до нього положень, передбачених ст.. 75 КК України, задовольнивши подану апеляцію в цій частині.
При цьому, колегія суддів виходить з того, що передбачене санкцією статті кримінального закону покарання ОСОБА_2, за злочин, передбачений ст.. 185 ч. 1 КК України, у виді позбавлення волі є занадто суворим, а інші більш м'які покарання, які передбачені санкцією статті вказаного закону є занадто м'якими. Тому, колегія суддів вважає необхідним перейти саме до покарання у виді обмеження волі, яке відповідає вимогам закону, і є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.
Доводи апеляції засудженого про необхідність повернення йому речових доказів по справі для відшкодування шкоди потерпілій є безпідставними і не ґрунтуються на законі.
Приймаючій рішення щодо долі речових доказів, місцевий суд, керуючись вимогами ст.. 81 КПК України цілком обґрунтовано передав у доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 373, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 03 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити в частині кваліфікації злочину та призначення покарання.
Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з ч. З на ч. 1 ст.. 185 КК України і призначити покарання за ст.. 185 ч. 1 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
Справа № 11-866 2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції Сіра Г.І.
Категорія ст. 185 ч. З КК України Доповідач Матус В.В
Згідно із ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Справа № 11 -866 2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції Сіра Г.І.
Категорія ст. 185 ч. З КК України Доповідач Матус В.В