Єд.Ун.№763/7141/13-к
1-кп/763/375/13
ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
_____________________________________________________________________________________________
ВИРОК
іменем України
21 листопада 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,
при секретарі Новосьолової Ю.С., за участю державного обвинувача – прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 2013 року приблизно о 17:30 годин ОСОБА_3, знаходячись біля дитячого садку № 92, розташованого по вул. Блюхера 20, в місті Севастополі, в ході конфлікту, на ґрунті раніше сформованих неприязних стосунків, з метою відсторонення ОСОБА_2 від малолітньої дитини що знаходилась на руках у ОСОБА_2, застосував до останнього насильство, яке виразилося у викручуванні правою рукою другого пальця лівої кисті. В результаті своїх необережних дій у вигляді злочинної недбалості ОСОБА_3, не передбачаючи можливого настання тяжких наслідків, заподіяв ОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1803 від 18.09.2013 року тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основи проксимальної фаланги другого пальця лівої кисті, яке за ступенем тяжкості відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21-го дня.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою провину визнав в повному обсязі та показав, що він на даний час проживає з колишньої співмешканкою потерпілого ОСОБА_2 Він прийшов до дитячого садочку забрати її дочку до дому. Виходячи з садочку він тримав дівчинку за руку. Там стояв ОСОБА_2, який взяв дівчинку на руки. Він підійшов до ОСОБА_2, та схватив його за руку щоб забрати дитину. В цей момент міг зламати йому палець. Висновок судово-медичної експертизи не оспорює. В скоєному щиро кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3С в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3С у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинуваченим не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати її дії за ст.128 КК України, необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 80 гривень та моральної шкоди на суму 5000 гривень, який мотивовано тим, що ОСОБА_2П витрачено на лікування тілесних ушкоджень, завданих злочином, 80 гривень, що підтверджується квитанціями (чеками) про витрати на придбання ліків та йому завдано моральні страждання, пов’язані з фізичним болем та тим, що це конфлікт бачила його донька.
Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 в частині матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, в частині моральної шкоди визнав, однак указав, що сума завищена.
У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування
У відповідності до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди на суму 80 гривен. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди то суд враховує, що шкоду завдано злочином невеликої тяжкості внаслідок необережних дій ОСОБА_3, тому приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди на суму 2000 гривен.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимого, обставини, що пом’якшують покарання, думку потерпілого та вважає за необхідне призначити ОСОБА_3С покарання в вигляді обмеження волі, також суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ст..75 ч.1 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3С не обирався.
Речові докази суду під час судового розгляду не надавались, отже підстав для вирішення питання про їх долю відповідно до ст. 100 ч. 9 КПК України, не має.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3С на користь ОСОБА_2П матеріальну шкоду розміром 80 гривен, моральну шкоду розміром 2000 гривен. В іншої частині позову на суму 3000 гривень – відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Головуючий по справі
Суддя В.В. Щербаков