Справа №22а/1987                                                                                                 Головуючий в суді 1^і інст. Дармограй І.І,

Категорія 13_                                                                                                        Доповідач Худяков А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"16"  листопада  2006року

Апеляційний  суд  Житомирської  області  у  складі: головуючого:   Худякова  A.M.,

суддів:   Кашапової  Л.М.,   Омельчука  М.І.,

при  секретарі  -  Калинець  Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту . населення Ємільчинської райдерж­адміністрації  про  стягнення  компенсації  вартості  палива,

за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16 травня  2006  року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою і просила стягнути з відповідача на її користь 139 грн.50 коп. вартості палива, посилаючись на те, що ці компенсаційні виплати передбачені ст.23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вона постійно проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в будинку, що не має центрального  опалення.

Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення Ємільчин­ської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 139 грн.50 коп.   компенсації  вартості  твердого  палива.

У апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування постановленого судового рішення, посилаючись на те, що з боку відповідача порушень щодо виплати позивачці компенсації  не  було.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з  наступних  підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивачка має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи".

Судом встановлено, що позивачка проживає в будинку, що не  має  централізованого  газового  опалення.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція відповідача зводиться до того, що листоноша не змогла ОСОБА_1 застати у дома для отримання повідомлення про отримання на поштовому відділенні  компенсаційних  виплат.

Проте допустимими засобами доказування цей факт не доведений.

Як видно із змісту талону (а.с.33) напроти прізвища позивачки стоїть запис «т/відсут». Тобто з вказаного талону не  видно  коли  і  в  який  час  проводився  цей  запис.

Посилання відповідача на те, що позивачка була відсутня по місцю проживання є безпідставними, оскільки такі докази  в  справі  відсутні.

Отже, всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідач не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Таким чином, суд, розглядаючи спір, дійшов правильного висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачці у відшкодуванні 50% вартості твердого палива, а тому  обґрунтовано  задовільнив  позов.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують  і  на  правильність  судового-рішення  не  впливають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням  вимог  матеріального  і  процесуального  права.

Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи  не  дають  підстав  для  його  скасування.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205, 206 КАС України, апеляційний  суд  -

УХВАЛИВ:

Апеляційну    скаргу    Управління    праці    і     соціального захисту      населення      Ємільчинської      райдержадміністрації залишити  без  задоволення.

Постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області  від  16  травня  2006  року  залишити  без  зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до  Вищого адміністративного  суду  України  протягом  місяця.