Справа  №22ц\2289                                  Головуючий  в  суді  1  інст.   Миколайчук  В.Л.

Категорія  41                                             Доповідач  -    Невмержицька  Т.І.

УХВАЛА Іменем    України

13   грудня   2006   року   Апеляційний   суд   Житомирської   області   у складі   :

головуючого   :   Головчук  С.В.,

суддів:   Невмержицької  Т.І.,   Павицької  Т.М.,

при  секретарі   :   Прищепа  О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні гаражем та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Коростишівської міської Ради, третьої особи: відділу земельних ресурсів Коростишівського району про скасування рішення щодо узаконення самочинного будівництва гаража та визнання незаконним державного акта про право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення  Коростишівського  райсуду  від  12  жовтня  2006  року

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні гаражем, розташованим АДРЕСА_1, та земельною ділянкою, на якій розміщений вказаний гараж. При цьому посилався на те, що рішенням Коростишівського міськвиконкому від 25 квітня 1996 року земельна ділянка під гаражем площею 2 4 кв.м. була вилучена у ОСОБА_3 та надана йому у користування. Цим же рішенням було узаконено самовільне будівництво спірного гаража. У 2002 році відповідач звів кам"яний паркан, який перешкоджає користуватись гаражем та земельною ділянкою. Неправомірними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду,   на  відшкодування  якої  позивач  просив  стягнути  5000  грн.

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом. Просив скасувати рішення Коростишівського міськвиконкомуНОМЕР_1 та Державний акт про право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2003 року, виданий ОСОБА_1, посилаючись на те, що вони порушують його права. При цьому зазначав, що викладені у рішенні виконкому обставини не відповідають дійсності. Крім того, посилався на те, що він не порушує прав ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою, оскільки вказана ділянка належить йому на підставі Державного акта про  право  власності  на  землю.

Рішенням Коростишівського райсуду від 12 жовтня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні гаражем та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди та задоволено зустрічний позов      ОСОБА_2      до      ОСОБА_1, Коростишівської міської Ради, третьої особи: відділу земельних ресурсів Коростишівського району. Судом визнано таким, що не відповідає чинному законодавству та скасоване рішення Коростишівського міськвиконкому НОМЕР_1 про надання дозволу ОСОБА_1 на оформлення документів на самовільно збудований гараж АДРЕСА_1 та про вилучення у ОСОБА_3 земельної ділянки площею 24 кв.м. і надання її ОСОБА_1 Цим же рішенням визнаний недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,0024 га АДРЕСА_1  для  будівництва  індивідуального  гаража.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування зазначеного судового рішення з передачею справи на новий розгляд, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки . суду не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає, що судом не досліджувалось питання правомірності набуття ним права на спірний гараж та земельну ділянку. На думку апелянта, поза увагою суду залишились ті обставини, що з 1995 року питання про неправомірність користування цим гаражем ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не порушувалось. Апелянт вважає, що суд не дав оцінки показам свідка ОСОБА_4 та висновку архітектури про місце розташування  спірних  об"єктів.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи  з  наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Коростишівського міськвиконкому НОМЕР_1 земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 24 кв.м. вилучено із землекористування ОСОБА_3 та надано ОСОБА_1. Цим же рішенням надано дозвіл ОСОБА_1 оформити правоустановчі документи на гараж, самовільно збудований на вказаній  земельній  ділянці   (а.с.7).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції посилався на те, що заява про дачу згоди на відчуження спірної земельної ділянки від імені ОСОБА_3 була написана не нею. В рішенні суду також зазначено, що відсутня будь-яка угода про перехід права власності  на  гараж  від  ОСОБА_3  до  ОСОБА_1.

Проте, обговорюючи вказані питання, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 до участі у розгляді справи ,притягнута не була.

За таких обставин та відповідно до вимог п.4ч.1ст.311 ЦПК, ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню з передачею справи на  новий  розгляд.

В ході повторного розгляду справи слід врахувати наведене а також встановити, з яких правових підстав ОСОБА_3 станом на 1996 рік користувалась спірною земельною ділянкою і в залежності від  встановлених  обставин  вирішити  спір.

Керуючись  ст.ст.209,307,311,313-315  ЦПК  України  ,   суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  задоволити. Рішення      Коростишівського     райсуду     від      12      жовтня      2006     року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні гаражем та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Коростишівської міської Ради, третьої особи: відділу земельних ресурсів Коростишівського району про скасування рішення щодо узаконення самочинного будівництва гаража та визнання незаконним державного акта про право власності на земельну ділянку передати Коростишівському районному судові на новий розгляд в іншому  складі  суду.

Ухвала     може     бути     оскаржена     безпосередньо,    до     Верховного     Суду України  протягом  двох  місяців  з  дня  її  проголошення.