Справа   №22ц/2171                                 Головуючий  у   1   інстанції:   Борташевич   В.Ф.

Категорія  -  10                                                                             Доповідач:   Головчук  С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі   :

головуючого  Головчук  С.В.

суддів  Невмержицької  Т.І.,   Павицької  Т.М.

при  секретарі  Прищепі  О.А.

з  участю  представників  сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі циві­льну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Бердичівфото", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання позачергових за­гальних зборів учасників ТОВ „Бердичівфото" недійсними за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_1

на   ухвалу   Бердичівського   міськрайонного   суду   Житомирської   об­ласті  від  5  жовтня  2006  року,   -

встановив   :

у вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позо­вом про визнання позачергових загальних зборів учасників ТЗОВ „Бердичівфото" недійсними. Він зазначав, що вказані збори не­законно скликані учасниками ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_2, оскі­льки вони не володіють понад 20% голосів, які б давали їм пра­во вимагати скликання позачергових зборів. Крім того, прийнят­тя вказаних рішень вимагало участі у зборах 100% засновників ТОВ. У жовтні 2005 року позивач доповнив позовні вимоги і за­значив, що позачергові збори скликані з порушенням вимог ст. 61 Закону України „Про господарські товариства", оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_2 з вимогою про скликання зборів до нього не звертались.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 2 березня 2006 року позов задоволено. Рішення позачергових зборів учас­ників ТОВ „Бердичівфото" від 16 вересня 2005 року визнано не­дійсним.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 лип­ня 2006 року рішення Бердичівського міськрайонного суду від 2.03.2006 року скасована, а справу направлено на новий розгляд до  того  ж  суду  іншим  складом  суду.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 05 жовтня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В  апеляційній  скарзі  позивач  просить  скасувати  ухвалу  су­ду  та   направити   справу  на   новий   розгляд.   Зазначає,   що   жодного разу  він  та  його  представник  ОСОБА_14   не  отримували  су­дових  повісток  всупереч   вимогам  ст.ст.   74,   7 6  ЦПК  України.   То­му  не  знали  про  день,   місце  та  час  розгляду  справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, ухвала суду 1 інстанції скасуванню з направленням справи  на  новий  розгляд.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд ви­ходив з того, що позивач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи повторно без поважних причин не з'явився до суду.

Проте  з  таким  висновком  погодитись  неможливо.

Відповідно до правил ст.207 ЦПК заява залишається без роз­гляду в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або повторного неповідомлення про причини не­явки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його  відсутності.

З матеріалів справи видно, що справа призначалась до судо­вого розгляду двічі: 18 вересня 2006 року та 5 жовтня 2006 ро­ку.

Відомості про вручення судової повістки позивачу або його представнику  на  18.09.2006  року  в  справі  відсутні.

ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи  18.09.2006  року.

Враховуючи викладене, підстав для залишення позовної заяви без  розгляду  у  суду  не  було.

Тому ухвала відповідно до п.З ст.312 ЦПК підлягає скасу­ванню  з  направленням  справи  на  новий  розгляд.

Керуючись  ст.ст.   305,   307,   312,   315  317,   ЦПК  України,   суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 жовтня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд  до  того  ж  суду  іншим  суддею.

Ухвала   набирає   законної   сили   з  моменту  її   проголошення  та може   бути   оскаржена   до   Верховного   Суду   України   протягом   двох  місяців  з  дня  її  проголошення.