Справа № 22ц\2192 Головуючий в суді 1 інст. Гресько
Категорія 11 Доповідач Микитюк
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Косигіної Л.М.,
Жигановської О.С.
при секретарі Нечипоренко I.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом
Житомирського економіко-гуманітарного інституту вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна" до ОСОБА_1 про стягнення боргу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ємільчинського районного суду від 22 серпня 2006 року,
встановив:
В червні 2006 року Житомирський економіко-гуманітарний інститут вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна" звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 борг по оплаті за надану освітню послугу в сумі 960 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20 серпня 2003 року ОСОБА_1 уклала з ним договір, згідно якого позивач зобов'язувався здійснити навчання ОСОБА_2, а відповідачка - своєчасно відшкодовувати витрати за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, встановлені договором та додатками до нього. Наказом від 19 липня 2004 року ОСОБА_2 було відраховано зі складу учнів заочної форми навчання за порушення умов договору. Борг по оплаті за перший курс в сумі 960 грн. відповідачка не внесла.
Рішенням Ємільчинського районного суду від 22 серпня 2006 року позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто борг за надану освітню послугу за листопад, грудень 2003 року та січень 2004 року в сумі 360 грн., а також судовий збір в сумі 30 грн. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 20 серпня 2003 року ОСОБА_1 уклала з Житомирським економіко-гуманітарним інститутом вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна" договір про навчання НОМЕР_1, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідачки здійснити навчання ОСОБА_2 протягом 4,5 років за заочною формою навчання із спеціальності міжнародна інформація. 20 серпня 2003 року за навчання ОСОБА_2 (участь в установчій сесії) було сплачено 240 грн. при загальній вартості навчання з 01.09.2003 року по 18 липня 2004 року 1200 грн. На зимову сесію ОСОБА_2 не прибула і фактично інших освітніх послуг не отримала. Наказом від 19 липня 2004 року ОСОБА_2 було відраховано зі складу учнів заочної форми навчання.
Оскільки згідно умов договору плата повинна вноситись за надання освітньої послуги, а позивач не надав доказів на підтвердження того, що ним були понесені витрат по наданню такої послуги після установчої сесії і до дня відрахування ОСОБА_2, підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача боргу в сумі 960 грн, відсутні.
Висновок суду першої інстанції про часткову підставність позову є неправильним і суперечить обставинам справи.
За таких обставин рішення підлягає скасуванню на підставі п.З ч.1 ст.309 ЦПК України із ухваленням нового рішення про відмову в позові за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний
суд
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Ємільчинського районного суду від 22 серпня 2006 року і ухвалити нове рішення. Відмовити Житомирському економіко-гуманітарному інституту вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна" в позові до ОСОБА_1 про стягнення боргу за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.