Справа № 141/806/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2013 року смт.Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.
при секретарі Данилюк В.А.
з участю прокурора Гірріл І.Ю.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Оратів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010250000234 від 22.08.2013 року з угодою про визнання винуватості від 30.08.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в порушення вимог порушення вимог ст. 4 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 року без державної реєстрації та не маючи відповідного спеціального дозволу (ліцензії), одержання якої передбачено законодавством, 22.08.2013 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи в с. Оратівка Оратівського району Вінницької області, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, здійснив придбання побутового металобрухту - непридатного для прямого використання виробів побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність, у жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме у ОСОБА_3 купив 100 кг металобрухту за гроші в сумі 100 гривень, а в ОСОБА_4 купив 200 кг металобрухту за гроші в сумі 200 гривень Таким чином ОСОБА_2 незаконно придбав 300 кг побутового металобрухту за кошти в сумі 300 гривень.
Дії, ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 213 КК України - здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законом.
30.08.2013 року між прокурором прокуратури Оратівського району Вінницької області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010250000234 від 22.08.2013 року в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор прокуратури Оратівського району Вінницької області ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним своєї винуватості та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 213 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді громадських робіт на строк 120 годин та отримана згода сторін на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Прокурор Гірілл І.Ю. в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості від 30.08.2013 року і призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні просить вказану угоду про визнання винуватості від 30.08.2013 року укладену з прокурором прокуратури Оратівського району Вінницької області ОСОБА_5 затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, підтвердив факт добровільності укладення угоди, а також що їй відомі наслідки невиконання угоди.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, відповідно до ст. 314 КПК України, вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1 відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Суд переконавшись, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості від 30.08.2013 року є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 213 КК України покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченого повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 213 КК України - здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законом.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання, а також те, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, беззастережно визнав себе винуватим, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, угода про визнання винуватості укладена між прокурором прокуратури Оратівського району Вінницької області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 відповідає вимогам КПК України та КК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 30.08.2013 року та призначити ОСОБА_1 покарання, яке визначено в угоді, а саме у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Речові докази, а саме: металобрухт вагою 300 кг, який знаходяться на зберіганні в боксі №4 Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області слід передати в дохід держави.
Судових витрат у справі немає.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 468, 470, 472, 473, 475 КПК України, ст. 65, ч. 1 ст. 213 КК України, суд -
З А С У Д И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 30.08.2013 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010250000234 від 22.08.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30.08.2013 року покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.
Речові докази, а саме: металобрухт вагою 300 кг, який знаходяться на зберіганні в боксі №4 Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області після набрання вироком законної сили передати в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПУ України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
СУДДЯ О.М. Слісарчук