ГАГАРІНСКІЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
763/8091/13-к
1кп/763/425/13
ВИРОК
Іменем України
05 грудня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого-судді Щербакова В.В., при секретарі Новосьолової Ю.С.,
з участю прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2
провівши підготовче судове засідання в залі Гагарінського районного суду міста Севастополя по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013140050007235 від 16.10.2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 17.06.2013 року Гагарінським районним судом міста Севастополя за ст..15 ч.3 – 185 ч.1 КК України до покарання в вигляді штрафу 850 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст.185 ч.2 -15 ч.3 КК України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
16.10.2013 року близько о 12:40 годин, ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні магазина на АЗК «WOG», розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Хрустальова, 74-г, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії були непоміченими з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу спробував таємно викрасти чуже майно, для чого взяв з прилавку товари, які належали АЗК «WOG», на загальну суму 209,72 грн., а саме: кіндери сюрпризи ТІ «диснеївські» в кількості 13 штук, (вартістю 9,00 грн., за 1шт.), загальною вартістю 117 гривень, кіндери сюрпризи ТІ «зоряні» в кількості 7 штук, (вартістю 10,26 грн., за 1шт.), загальною вартістю 71,82 гривень, кава «Якобз Монарх» в кількості 1 штук, вартістю 20,90 гривень та склав їх в сумку, яку приніс з собою. Після чого, ОСОБА_3, з метою одержання можливості розпорядитися на свій розсуд зазначеним вище майном АЗК «WOG», попрямував до виходу із приміщення магазину АЗК «WOG», однак, ОСОБА_3, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки при перетині касової зони магазину його протиправні дії були помічені та припинені директором магазина «WOG», ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.185 ч.2-15 ч.3 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця.
В судове засідання обвинувачений та представник потерпілого подали угоду про примирення від 12.11.2013 року. Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 185 ч.2 -15 ч.3 КК України. ОСОБА_3 в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Представник потерпілого ОСОБА_6 жодних претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру не має.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч.2 -15 ч.3 КК України, враховуючи обставини справи, особу винного, а саме щире каяття, повне визнання вини, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. У відповідності до статті 75 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік, поклавши на нього обов’язки передбачені п.п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та вирішити інші, передбачені угодою, питання.
Обвинувачений ОСОБА_3 також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ньому міру покарання. При цьому, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 -15 ч.3 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Згідно підписаної угоди та телефонного повідомлення представник потерпілого ОСОБА_6 також просить угоду затвердити, зазначивши, що дійсно до ОСОБА_3 у нього не має претензій матеріального і морального характеру. Згоден на визначену в угоді міру покарання для ОСОБА_3. Розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення передбачені ст..473 ч.1 п.2 КПК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 - ст.15 ч.3 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є КФ ТОВ «Золотий Екватор», представник потерпілого ОСОБА_6
Представник потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ст. 474 ч.7 КПК України, відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.5 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив правопорушення передбачене ст. 185 ч.2 - ст.15 ч.3 КК України.
Обґрунтованим, на думку суду, є також застосування ст.75 КК України, при призначенні ОСОБА_3 покарання, адже, як було встановлено судом, він характеризується позитивно, щире кається, визнав вину повністю, збитки потерпілому не нанесено. Представник потерпілого ОСОБА_6 не має до нього ніяких претензій.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
При таких обставинах суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим та призначити узгоджену сторонами міру покарання обвинуваченому.
Судом роз'яснено ОСОБА_3, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Речові докази – вважати повернутими за належністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 12 листопада 2013 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_6.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 - ст.15 ч.3 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 12 листопада 2013 року покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені відповідно до ст. 76 КК України обов'язки, передбачені угодою а саме не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази вважати повернутими за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд міста Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий по справі
Суддя В.В.Щербаков