Справа № 1311/2358/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Костюк Уляна Ігорівна

при секретарі Корбецькому А.І.

з участю прокурора Мазяра М.Т.

потерпілого ОСОБА_1

предстаника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам’янка -Бузька кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2»янка-Бузького району, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4»янка-Бузького району Львівської області, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 13.10.2012 близько 20.00 год., в с. Стриганка по вул. Лісовій Кам’янка -Бузького району Львівської області, під час суперечки, яка виникла між ним та потерпілим ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої малої гомілкової кістки, які згідно висновку експерта №174/2012 від 06.11.2012 р., відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого здоров»я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що він проживає по сусідству з ОСОБА_1, з яким на протязі тривалого часу вони знаходяться в неприязних стосунках. 13.10.2012 р. близько 19.00 год. до нього на подвір»я зайшли пара коней сусіда ОСОБА_1, які він вигнав. Через годину ті самі коні знову зайшли до нього на подвір»я та почали їсти гарбузи. Коли він виганяв їх на вулицю, неподалік проходив ОСОБА_1, який побачивши його почав обзивати нецензурними словами. Між ними виникла суперечка, вони почали шарпатись та обоє впали на землю катуляючись по ній. За декілька хвилин прибігла дружина ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка розтягнула їх. Після чого він пішов додому. Жодних ударів ОСОБА_1 руками та ногами по його тілу не наносив, вважає що ОСОБА_1 тілесні ушкодження міг отримати внаслідок падіння на землю, під час шарпанини між ними.

Суд вважає, що факт вчинення злочинних дій та винуватість обвинуваченого у вчиненому злочині, незважаючи на часткове визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_3 його вина повністю та об'єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 даними в судовому засіданні про те, що він проживає по сусідству з ОСОБА_3, з яким він з весни 2012 року перебуває в неприязних відносинах. В нього на господарстві є кобила з лошам. 13.10.2012 р. близько 20.00 год. він вів кобилу дорогою до свого старого будинку в цей час до нього підбіг ОСОБА_3, почав кричати до нього розмахувати руками перед ним, копнув його в праву ногу в нижню частину. Від удару він відчув різку біль. ОСОБА_3 схопив його за одяг, почав шарпати та звалив на землю. Вони обоє попадали та почали катулятись по землі. ОСОБА_5 схопив його за шию і він почав кликати свою дружину ОСОБА_4, яка відтягнула ОСОБА_3 від нього. Наступного дня він звернувся за допомогою в Кам»янка-Бузьку ЦРЛ, де у нього виявили перелом правої ноги. Також вказав, що він пройшов тривалий курс лікування та його сі»мя понесла значні матеріальні видатки. Він після отриманої травми потребує стороннього догляду та не може виконувати роботу, яку виконував до подій, що мали місце 13.10.2012р.

Показаннями свідка ОСОБА_4, даними в судовому засіданні про те, що 13.10.2012 р. близько 20.00 год. її чоловік ОСОБА_1 повів їхню кобилу до себе на подвір»я, де у них знаходиться старий будинок. В цей час вона перебував на подвір»ї разом з дочкою та почула крик. Вона з дочкою побігла на крик. Коли вони прибігли, то вона побачила, що ОСОБА_3 сидить на її чоловіку, який лежав на землі. Вона відтягнула ОСОБА_3 від чоловіка, а дочка побігла кликати сусідів. Чоловік піднявся на ноги та вони пішли додому, він скаржився на біль в праві нозі. Наступного дня вона з чоловіком поїхали до лікарні, де в нього виявили перелом ноги та наклали гіпс. ЇЇ чоловік тривалий час проходив курс лікування, йому необхідний був догляд, який вона здійснювала, а також посилене харчування, крім того вказала, що після побиття обвинуваченим стан здоров’я чоловіка значно погіршився, йому необхідна і надалі допомога та догляд.

Показаннями свідка ОСОБА_6 даними в судовому засіданні про те, що 13.10.2013 р. близько 20.00 год. вона разом з матір»ю прибирали на подвір»ї. ЇЇ батько повів кобилу на подвір»я до їхнього старого будинку. За деякий час вона почула крик батька, який кликав на допомогу. Вони разом з матір»ю побігли в сторону, звідки доносився крик та побачили, що батько лежить на землі, а в нього на грудях сидить ОСОБА_3 ЇЇ мама почала відтягувати ОСОБА_3, а вона побігла кликати сусідів на допомогу. Коли вона повернулась мати з батьком вже йшли додому. Батько скаржився на біль в правій нозі, наступного дня він звернувся в лікарню, де в нього виявили перелом ноги.

Висновком експерта № 174/2012 від 06.11.2012 року з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 при судово-медичному огляді 15.10.2012 р. виявлено : гіпсову пов»язку на правій нозі. При обстеженні його лікарями у Кам»янка-Бузькій ЦРЛ, йому було встановлено діагноз «Закритий перелом правової малої гомілкової кістки». Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, міг виникнути від удару ногою у взутті 13.10.2012 р. та відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження за ознакою довготривалого розгляду здоров»я. (а.с.43-44).

Допитана у судовому –засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_7, підтримала свій висновок №174/2012 від 06.11.2012 р.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачегого у вчиненні злочину доведено повністю.

Суд вважає, що злочинні дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України за кваліфікуючими ознаками – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його посередню характеристику з місця проживання, обставин, які пом”якшують покарання не встановлено, обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

Із врахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи підсудного, суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання і до нього слід застосувати ст. 75 КК України.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 такі, на думку суду підлягають до задоволення частково з врахуванням наданих суду доказів у їх підтвердження. Так, у відшкодування матеріальних затрат підлягає сума 226,85 грн. – реальних затрат на лікування та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн. Моральна шкода підлягає до задоволення в межах, які відповідають розміру 7000 гривень і, на думку суду, є реальним відшкодуванням моральних страждань потерпілого відповідно до обставин та причин їх заподіяння.

Керуючись ст.ст. 370,373,374, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням. Призначити іспитовий строк тривалістю 2 ( два) роки.

Згідно п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов”язки- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 226,85 грн.(двісті двадцять шість гривень вісімдесят п»ять копійок) завданої матеріальної шкоди, 400 грн. (чотириста гривень) витрат на правову допомогу та 7 000 грн. (сім тисяч гривень) моральної шкоди.

Іспитовий строк засудженому рахувати з часу проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кам’янка -Бузький районний суд Львівської області.

Суддя У.І.Костюк