Дело 2- а-49/07
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2007 р. АРМЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у складі: головуючого - Хомутова В.Н.
при секретарі - Посохової В.Ю.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Армянськ справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ про визнання рішення неправомірним і зобов'язанні зробити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Управління ПФУ в м. Армянськ про визнання неправомірним рішення відповідача про відмову в перерахунку та виплаті їм пенсії, відповідно до ст. . 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з вимогою зобов'язати відповідача їм розмір виплачуваної пенсії з 09.07.2007р. на 30% мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивачі, їх представник позов підтримали, просять його задовольнити.
Представник відповідача вважає, що в задоволенні позову треба відмовити, оскільки законодавством України не передбачено механізму розрахунку даної надбавки, і крім того не визначено терміну «мінімальна пенсія за віком».
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що позивачі, згідно представлених в суд довідок, підпадають під дію п. 1 статті 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004р.
Відповідно до ст. . 6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.
Таким чином, позивачам, починаючи з 30 липня 2007р. повинно бути виплачено по 121 грн. 80 коп. щомісячно кожному відповідно до ст. . 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Проте згідно п. 12 статті 71, ст. . 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.» дія цієї статті була призупинена.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 9 липня 2007р. у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ( справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають
2
Конституції ( є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. . 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», якими встановлено, що на 2007рік зупиняють дію положення ст. . 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. . 6 Закону України про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Конституційний суд України у своєму Рішенні від 09.07.2007р. дійшов висновку, що зупинення Законом «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого ( додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частині другої статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. . 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Стосовно заперечень відповідача про те, що законодавством України не передбачено механізму розрахунку даної надбавки, і крім того не визначено терміну «мінімальна пенсія за віком», то суд не може погодитися з ними, виходячи з того, що відповідно до ст. . З Конституції України вони не можуть бути підставами для відмови заявлених вимог позивачів, оскільки норма ст. . 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» є діючої, а за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосуватися закон, регулюючий подібні правовідносини, відповідно до вимог ч. 7 с 9 КАС України. Таким чином , для розрахунку вказаної надбавки необхідно керуватися ст. . 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р.
Таким чином суд вважає позивні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 законними та обґрунтованими, у зв'язку з чин необхідне визнати незаконним рішення відповідача про відмову в перерахунку та виплаті їм пенсії, відповідно до ст. . 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача підвищити їм розмір виплачуваної пенсії з 09.07.2007р. на 30% мінімальної пенсії за віком.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів. Керуючись ст. ст. 7-15, 69, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ про визнання рішення неправомірним і зобов'язанні зробити певні дії задовольнити.
3
Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Армянськ про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2 виплачувати пенсію вказаним особам відповідно до ст. . 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірним.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Армянськ підвищити ОСОБА_1, ОСОБА_2 пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком кожному, як це передбачено ст. . 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року, та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Армянськ на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 гривні 40 коп.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.