^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц- 1331/2006 р.                                               Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик A.M.

Категорія 29                                                                         Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА

07 грудня 2006 року              колегія   судової   палати    з    цивільних    справ

апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Алєєвої Н.Г.

суддів           - Володіної Л.В., Водяхіної Л.М.

при секретарі - Соменко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 20 жовтня 2006 p.,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку по кв. АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вказана квартира належить їй на праві приватної власності, і вона, як власник квартири, не має можливості в повному обсязі розпоряджатися квартирою, через реєстрацію в ній відповідача.

Рішенням місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 20 жовтня 2006 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального права, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Скарга мотивована тим, що, постановляючи рішення, суд не прийняв до уваги, що при переході права власності на жилий будинок чи квартиру до іншої особи договір найму зберігає силу, чим порушив житлові права відповідача.

Обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2, 48 Закону від 07.02.1991 року „Про власність" право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.  Власник може вимагати усунення будь -яких порушень його права, хоч би ці   порушення і не були поєднані   з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі -продажу від 27.10.2005 року (а. с. 8).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 як член сім'ї колишнього власника ( а. с. 7).

Реєстрація в квартирі відповідача заважає позивачу, як власнику житла, у повному обсязі здійснювати своє право власності.

При такому положенні, суд обґрунтовано прийшов до висновку про усунення перешкод шляхом зняття з реєстраційного обліку відповідачки ОСОБА_2.

Доводи: відповідача про порушення судом її житлових прав, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки за змістом ст. 156 ЖК України право членів сім'ї колишнього власника, є похідним від права останнього на користування зазначеною квартирою.

ОСОБА_3 (колишній власник) з дня продажу квартири, тобто з 27.10.2005 року, утратив право власності, а отже і користування спірною квартирою, у зв'язку з цим члени його сім'ї втратили право на користування зазначеним житлом.

Не можна визнати обґрунтованими і доводи відповідача про порушення судом вимог ст. 170 ЖК України, оскільки доказів, які підтверджують укладення з нею договору найму, суду не представлено.

Рішення ухвалено відповідно  до норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 20 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.