Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1339/2006                                              Головуючий у першій

інстанції Луньова С.І.

Категорія  32                                                                  Доповідач у апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого      -  Єфімової В.О

суддів                          -  Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,

при секретарі    -  Благовідові А.В.,

за участю - позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 21 червня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ПП "Градстройсервіс" про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 і просила визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2000р. відповідач добровільно залишив спірну квартиру та проживає за іншою адресою. Вказує, що перешкод у користуванні житлом відповідачу не чинила, замків на дверях не міняла, однак відповідач вселитися не намагався, більш шести місяців не проживає в квартирі без поважних причин.

У травні 2006р. ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом та просив вселити його у спірну квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2000р. в квартирі він не проживав з поважних причин, у зв'язку з конфліктами з позивачкою. Вважає, що його право користування квартирою порушено, оскільки він вписаний в ордер.

Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 21.06.2006р. позов ОСОБА_1 задоволений. Постановлено визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 -відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні первинного позову та задовольнити зустрічний позов. Вимоги мотивовані тим, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд неправильно застосував до даних правовідносин ст.ст.71,72 ЖК України та не врахував той факт, що з спірної квартири він вибув тимчасово, мав намір вселитися, а проживання з іншою жінкою не позбавляє його права користування жилим приміщенням.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції сторони перебували у шлюбних відносинах до 20 лютого 2006р.

Як вбачається з матеріалів справи - 17.04.1984р. на сім'ю з двох осіб, у тому числі чоловіка ОСОБА_2 виданий ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_1 (а.с. 15) .

Згідно з довідки ПП «Гідростройсервіс» від 21.06.2006р. (а.с. 8) в спірної квартирі зареєстровані сторони та неповнолітні діти сторін.

Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення  протягом шести місяців.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач більш б місяців не проживає в спірній квартирі. Доказів відносно того, що позивачка чинить йому перешкоди в користуванні спірним житлом та про те, що він намагався вселитися у спірну квартиру, відповідач не надав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 проживає з іншою жінкою по адресу АДРЕСА_2 та не заперечує того факту, що він дійсно не проживає у спірної квартирі з 2000р. Також даний факт підтверджений актом про не проживання від 03.04.2006р, який був складено ДМІ Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі, згідно з яким відповідач з 01 серпня 2000р. не проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6).

З такими висновками суду судова колегія погоджується.

Доводи відповідача, про те, що він має права на користування спірнім жилим приміщенням не підтверджено матеріалами справи та суперечать дійсним обставинам справи, тому як згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 303-315 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 21 червня 2006р. залишити  без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення   і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного   Суду   України   на протязі  двох  місяців  з  дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.